На ранньому етапі розвитку при переході від первіснообщинного ладу до класового суспільства римська релігія відігравала виняткову роль у приватному та суспільному житті римлян. Римська релігія ніколи не мала закінченої системи. Залишки стародавніх вірувань уживались в ній з релігійними уявленнями, запозиченими у народів, що стояли на більш високому рівні культурного розвитку.

Висячі сади Семіраміди молодші за піраміди. Вони будувалися в ті часи, коли вже існувала "Одіссея" і зводилися грецькі міста. І в той же час сади були куди ближчими до єгипетського давнього світу, ніж до світу грецького. Сади знаменують собою захід ассиро-вавилонської держави, сучасниці давнього Єгипту, його суперниці. І якщо піраміди пережили всіх і живі сьогодні, то висячі сади виявилися недовговічними і зникли разом з Вавилоном - величним, але не міцним гігантом із глини.

Древній Єгипет – цивілізація давніх єгиптян, яка існувала в долині Нілу в IV тис. до н.е. - IV ст. до н.е.

Термін «Єгипет» (Aigyptos) походить від фінікійського «Хікупта» - спотвореного єгипетського «Хаткапта» («Храм Птаха»), назви давньоєгипетської столиці Мемфіса. Самі єгиптяни називали свою країну «Кемет» («Чорна земля») за кольором чорноземного ґрунту в Нільській долині на противагу «Червоній землі» (пустелі).

У 1100 році нашої ери війська хрестоносців зупинилися в маленькому селі в Малій Азії. Їхній лідер зніяковіло і здивовано озирнувся навколо. Це місце виявилося зовсім не тим, нащо він очікував. Він читав в древніх текстах, що це великий і багатолюдний морський порт, в якому знаходять притулок безліч кораблів. Але все було не так. Море було майже в трьох милях, а саме село розташоване в болотах і кораблі навіть не проглядалися звідси. Полководець гукнув перехожого:

«Сер, це Ефес?».

«Ні, тепер він називається Аясалок" - відповів місцевий житель.

«А де ж затока? Де торгові судна? І де той чудовий грецький храм, про який ми так багато чули? », - продовжував хрестоносець.

«Храм?! Який храм?! У нас тут немає ніякого храму», - парирував подорожній.

 

У 1937 році в північно-західній частині Китаю працювала німецька антропологічна експедиція, яка виявила мумію, що відноситься до раннього періоду історії цієї країни. Але мумія належала людині явно європейського типу. Однак вченим тоді не дозволили ні провести вивчення цієї знахідки, ні тим більше відвезти її з собою. Така недружелюбність, очевидно, пояснювалося політичними, а не науковими мотивами.