Часи після великого переселення народів є дуже цікавим своїм розмаїттям народів, які змінювали місця проживання. Одним із таких народів були бургунди. Отже, звідки вони походять та куди поділися відігравши свою значну роль в європейській історії?

На питання: "Хто винайшов швейну машину?" - більшість, не замислюючись, дадуть відповідь - Зінгер. Дійсно, машинки Зінгера, куплені прабабусями, до цих пір справно працюють у багатьох сім'ях. А дехто можливо згадає, що Зінгер, отримуючи патент на свій винахід, із усієї безлічі вузлів і деталей запатентував тільки один пристрій: голку з вушком внизу. Про це багато разів писали як про приклад грамотного патентування. Дійсно, сконструювати механічну частину машинки можна було по-різному, але безперервний шов двома нитками виходить тільки за допомогою голки нової конструкції.

Близький Схід. Не тільки війни, які з доісторичних часів велися на цій території, не тільки жвава торгівля і торгові шляхи, що пронизали древню землю, а й різкі кліматичні зміни багато в чому визначили історію цих місць. Палестина – мабуть перша територія, де переплелися долі різних народів. Постійний обмін мов, ідей і релігійних культів сприяв тому, що тут вже в далекі від нас часи народилися багато досягнень людської культури.

Найсуттєвішим, воістину революційним кроком людства в давнину став перехід від збиральництва і полювання до землеробства і скотарства. Археологи в останні роки визначили місця, де на Близькому Сході відбувся такий поворот подій. Це два центри, віддалені відносно недалеко один від одного, - їх розділяє всього 1000 кілометрів.

У кожного народу є свій День скорботи. У Камбоджі він припадає на 17 квітня. У цей день в 1975 році влада в країні перейшла в руки «червоних кхмерів» - екстремістського крила камбоджійських комуністів, керованих Пол Потом (Saloth Sar, 1928-1998). Більше трьох років у країні продовжувався грандіозний соціальний експеримент, в результаті якого колись процвітаюча країна перетворилася на одну з найбідніших держав на планеті. Точне число жертв режиму до цих пір залишається невідомим. За різними даними загинуло від півтора до двох мільйонів чоловік, тобто приблизно чверть населення країни.

«Прихильник престолу і віри повідомляє пана королівського прокурора про те, що Едмон Дантес, помічник капітана на кораблі «Фараон», який прибув сьогодні із Смірни з заходом в Неаполь і Порто-Феррайо, маючи ... листа до бонапартиського комітету в Парижі». Донос підписали троє 27 лютого 1815 року в місті Марселі. І двох слів - «бонапартиський комітет» - вистачило, щоб відкрити дорогу лавині подій: бідний Дантес потрапив до казематів, втік звідти, перетворився на графа Монте-Крісто.

Як відомо, у Едмона Дантеса був цілком реальний прототип, що носив те ж ім'я. І бонапартитський комітет - зовсім не фантазія автора. Пригоди графа Монте-Крісто бліднуть у порівнянні з напруженим детективом, який стоїть за словами «бонапартитський комітет». Детектив цей навіть ще не завершений, хоча триває вже скоро як двісті років.