Археологія - це наука, яка вивчає минулі цивілізації та культури, досліджуючи залишки матеріальної культури, артефакти, споруди та інші сліди, що збереглися від попередніх цивілізацій. Ця дисципліна дозволяє нам отримувати унікальну інформацію про людську історію, розуміти, як люди жили, працювали, воювали та розвивалися протягом тисячоліть.

Археологи використовують різні методи та інструменти для виконання своєї роботи. Це включає в себе розкопки, аналіз та класифікацію артефактів, вивчення місцевості та ландшафту, використання технологічних інструментів, таких як радіокарбоновий аналіз, термолюмінесценція, дендрохронологія та багато іншого. Археологи також співпрацюють з іншими науковими галузями, такими як антропологія, геологія, хімія, зоологія, історія та інші, щоб отримати більш повне розуміння минулих цивілізацій.

Стародавні Афіни! Скільки ми чули про це древнє місто, яке безперечно було одним із ключових міст у становленні сучасної цивілізації. Древні перекази залишили чимало розповідей про події, які розгорталися в місті-державі. Часом там згадувалося і про безмежну архітектурну вишуканість Афінської держави. Однак усвідомити, відтворити і побачити цю красу нам змогла допомогти тільки археологія. Численні археологічні розкопки та реставраційні роботи дозволили вченим відродити для прийдешніх поколінь неперевершений вигляд Стародавніх Афін.

Чан-Чан - одне з найбільших міст в Південній Америці епохи доколумбових відкриттів. Колись, за часів свого розквіту, воно було багате і знамените, панувало над величезними територіями від Анд до Тихого океану .

На берегових рівнинах Перу, що простягаються смугою між Андами і Тихим океаном, немає жодних значних каменоломень. Основним будівельним матеріалом тут здавна служить адобе - висушена на сонці цегла з глини. У Чан-Чані можна побачити руїни стародавнього міста, яке було цілком побудоване з цієї цегли. Колись Чан-Чан був столицею багатої, могутньої і густо заселеної держави Чіму.

Суходіл, який зараз знаходиться під водами Перської затоки, можливо був домівкою найдавніших людських поселень за межами Африки. Про це свідчать недавно знайдені докази існування тут стародавньої цивілізації.

Джефрі Роуз (Jeffrey Rose), археолог і дослідник з Бірмінгемського Університету, Велика Британія, стверджує, що територія «Оазису Перської затоки» та довколишня територія могла бути пристанищем людей за 100000 років до того, як її проковтнув Індійський Океан, що сталося приблизно 8000 років тому. Гіпотеза Роуза надає нову роль Ближньому Сходу в історії людства і стверджує, що люди можливо створювали постійні поселення в цьому регіоні за тисячі років до того часу, який фігурує в теперішніх історичних моделях.

На думку китайських археологів, стародавня споруда, виявлена на археологічному майданчику Таоси в провінції Шаньсі, що датується віком 4100 років, виконувала роль обсерваторії. Таким чином, це одна з найстаріших обсерваторій у світі, можливо навіть старіша за знаменитий Стоунхендж.

Залишки обсерваторії являють собою два півкола добре втрамбованої землі діаметром 40 і 60 метрів. За висновком археологів, спочатку у внутрішньому колі були встановлені 13 кам'яних або дерев'яних колон шириною 1,4 метра і висотою не менше 4 метрів кожна. Проміжки між колонами шириною від 0,15 до 0,2 м були звернені на схід і відповідали 12 місяцям року.