На думку китайських археологів, стародавня споруда, виявлена на археологічному майданчику Таоси в провінції Шаньсі, що датується віком 4100 років, виконувала роль обсерваторії. Таким чином, це одна з найстаріших обсерваторій у світі, можливо навіть старіша за знаменитий Стоунхендж.
Залишки обсерваторії являють собою два півкола добре втрамбованої землі діаметром 40 і 60 метрів. За висновком археологів, спочатку у внутрішньому колі були встановлені 13 кам'яних або дерев'яних колон шириною 1,4 метра і висотою не менше 4 метрів кожна. Проміжки між колонами шириною від 0,15 до 0,2 м були звернені на схід і відповідали 12 місяцям року.
Спостерігаючи за проходженням Сонця через ці проміжки, стародавні мешканці Китаю визначали зміну пір року. Це припущення підтверджено в ході експерименту. Відповідно до отриманих даних, обсерваторія дозволяла обчислювати настання чергової пори року з похибкою, яка не перевищувала двох днів, у порівнянні з місячним календарем, що широко використовується в сільських районах сучасного Китаю досі.
Стародавня споруда, яка виявилася обсерваторією, - частина великого поселення Таоси, що існувало між 2500-м і 1900-м роками до нашої ери. Розкопки цього поселення ведуться на площі близько 3 млн кв. метрів поблизу міста Ліньфень в північнокитайській провінції Шаньсі.
На думку співробітника Інституту археології Китайської академії суспільних наук пана Хе Ну (He Nu), обсерваторія використовувалася не тільки для спостережень за зоряним небом, а й «в ритуальних цілях». За його словами, обсерваторія в Таоси мінімум на 2000 років старіша від обсерваторії Караколь, що відноситься до культури майя і побудована 1000 років тому в стародавньому місті Чічен-Іца.
Існують історичні документи, які свідчать про те, що астрономічні спостереження в Китаї тривають вже з 24-го століття до наший ери. Стародавня знахідка підтверджує ці записи, повідомляє агентство «Сіньхуа».
