Ейфелева вежа

Вже більше 100 років Ейфелева вежа, яка знаходиться на лівому березі Сени і досягає висоти 300 м, є символом Парижа.

Ейфелева вежа була побудована як символ Всесвітньої виставки 1889 року, приуроченої до сторіччя початку Великої французької революції – штурму Бастилії в 1789 році. Найвища будівля світу, яка б зустрічала відвідувачів при вході на територію виставки, мала демонструвати відновлення могутності Франції після закінчення франко-прусської війни та підстави Третьої республіки.

Людина, завдяки якій була побудована ця вежа, Гюстав Ейфель, народився в Діжоні в 1832 році. У 1855 році, після закінчення Паризької центральної школи мистецтв і ремесел, він з дипломом інженера-хіміка поступив в конструкторську фірму інженера-залізничника Шарля Невю, що займалася будівництвом мостів, і незабаром став кваліфікованим будівельником. Його талант проявився вже при будівництві мосту в м. Бордо (1857) – одного з перших у світі мостів, при зведенні опор якого було застосоване стиснене повітря.

Надточність

У 1866 році Ейфель створив свою власну компанію в Леваллуа-Перре поблизу Парижа. Пізніше на її заводі були виготовлені всі залізні деталі вежі, причому з такою точністю, що при складанні не треба було підганяти жодну з 18038 деталей. У 1866–86 роках компанія побудувала унікальні арочні віадуки (шляхопроводи) в країнах Європи, Південної Америки, в Єгипті та Індокитаї.

Багато проектів компанії можуть вважатися прототипом вежі. Це відноситься, зокрема, до віадуку через Сіульську долину (1867), пілонам якого для більшої стійкості до вітрового навантаження Ейфель надав конічної форми, і до збудованого в 1880-і року віадуку через р. Трюер з прольотом довжиною 463 м і пілонами заввишки 89 м.

Ще до будівництва вежі Ейфель вважався кращим інженером-будівельником Франції. Особливо були відомі своїми унікальними за складністю інженерними рішеннями спроектовані ним будівлі залізничного вокзалу в Пешті (Угорщина, 1875) та універмагу «Бон Марше» в Парижі (1876, спільний проект з Л. Буало), а також опора і каркас знаменитої статуї Свободи скульптора Бартольді в Нью-Йорку (1885).

У 1887 році Ейфель приймав участь у розробці проекту Панамського каналу, хоча роботами керували інші інженери. У зв'язку з цим він був залучений у фінансовий скандал, що вибухнув у Франції, та звинувачений у розтраті 19 млн. франків і засуджений до двох років тюремного ув'язнення. Правда, Ейфеля повністю виправдали, а його внесок у проект отримав належне визнання.

У 1886 році більш ніж зі ста представлених на конкурс проектів для Всесвітньої виставки комісією був обраний підготовлений інженерами з компанії Ейфеля – Морісом Кекленном, відповідальним за архітектурну частину, і Емілем Нужьє, які виконали всі розрахунки. Ці фахівці зробили оригінальне креслення вежі. В його основу були покладені ранні роботи Ейфеля, який після цього офіційно купив їх патент і взяв на себе всю відповідальність за конструювання, виробництво і складання вежі, побудованої за 26 місяців. За висотою вона була в два рази більшою від піраміди Хеопса.

Ейфелева вежа: арки і піраміди

Ейфелева вежа складається з чотирьох вигнутих пілонів, що сходяться вгорі і утворюють три поставлені одна на іншу усічені піраміди з квадратною основою. Внизу чотири опори першого ярусу, з'єднуючись між собою, утворюють величезні арки. Сконструйовані Ейфелем гідравлічні ліфти, повторюючи вигини пілонів, піднімали відвідувачів на оглядові майданчики.

Гратчаста конструкція Ейфелевої вежі забезпечувала необхідну міцність при відносно невеликій масі (близько 7000 т). Оскільки було дуже важливо забезпечити стійкість вежі під вітровим навантаженням, Ейфель надав пілонам такої форми, при якій навіть сильний вітер відхиляв її вершину не більше ніж на 10–12 см, а відхилення, викликане нерівномірним нагріванням вежі сонячними променями в спекотну погоду, не перевищувало 18 см .

Перші 30 м Ейфелевої вежі були побудовані з використанням звичайних підйомних кранів. Другий ярус споруджували за допомогою чотирьох платформ з підйомними кранами. У процесі будівництва ці платформи піднімалися спеціальним пристроєм, а третій ярус зводився за допомогою двох вертикальних кранів, які потім стали шахтами ліфтів.

31 березня 1889 року над вежею на висоті 300,5 м був піднятий французький прапор. Учасники церемонії піднімалися на вежу оригінальними гвинтовими сходами. Блискавковідвід збільшив висоту вежі до 305 м, а після спорудження у 1959 році радіо- і телеантени вона досягла 317,96 м.

А чи знаєте ви?

  • Проти будівництва вежі висловлювалися Гі де Мопассан, Олександр Дюма-син, Шарль Гуно.
  • У будівництві Ейфелевої вежі приймали участь 40 інженерів і креслярів, що виконали більше 5300 креслень.
  • Перш ніж приступити до самого зведення вежі, довелося вилучити близько 40000 куб. м ґрунту.
  • Знадобилося 6900 т кованого заліза для створення вежі, яка складається з 18038 деталей, що утримуються разом за допомогою 1056846 заклепок.
  • Закладка фундаменту вежі почалася в січні 1887 року, а рівень першого оглядового майданчика на висоті 57,63 м був досягнутий у березні того ж року.
  • Щорічно на вежу піднімається більше 6 млн. туристів. Кожні п'ять років її доводиться перефарбовувати, на що кожен раз йде близько 50 т фарби.

 

Читайте також: