26 березня 2008 р. американське космічне агентство НАСА представило подробиці найбільше детального зі всіх обльотів, що проводилися на той момент, супутника Сатурна Енцелада. Американська АМС (автоматична міжпланетна станція) "Кассіні" (Cassini) 12 березня пролетіла усього в 50 км від поверхні Південного полюса Енцелада. "Касіні" закінчує четвертий рік роботи в системі Сатурна, і за цей час вона принесла чимало сенсацій, у тому числі і тих, що стосуються загадкового Енцелада.

Енцелад уже протягом багатьох років викликає в учених масу питань, тому що при відносній компактності цього супутника Сатурна Енцелад настільки геологічно активний, що постійно викидає гарячу водяну пару, яка виходить з поверхні супутника з такою силою, що стовпи води досягають орбіти Енцелада.

В ранньому віці, близько 4,5 млрд. років тому, Земля світилась як неяскрава зірка. Жовто-червоні океани магми здіймалися над її поверхнею щораз після зіткнення з брилами, що оберталися навколо новонародженого Сонця, деякі з них досягали розмірів маленьких планет. Рухаючись зі швидкістю, яка у 75 разів перевищувала швидкість звуку, така брила при ударі об земну поверхню роздробляла, розплавляла і навіть випаровувала її.

На ранньому етапі розвитку Землі щільне залізо опускалося у вируючій магмі, формуючи внутрішнє ядро, при цьому звільнялося стільки гравітаційної енергії, що її було достатньо, щоб розплавити всю планету. Могутні удари метеоритів продовжувалися сотні мільйонів років, залишаючи на Землі кратери діаметром більш ніж у 1 тис. км. Одночасно в надрах землі при розпаді радіоактивних елементів виділялося тепло, причому в 6 разів швидше, ніж це відбувається сьогодні.

Про спонтанне виникнення речовини з порожнього простору говорять як про народження "з нічого", що близько за духом народженню ex nihilo у християнській доктрині. Для фізики порожній простір зовсім не "нічого", а досить істотна частина Всесвіту, а думка про народження самого простору може показатися взагалі дивною. Однак у якомусь розумінні це увесь час відбувається навколо нас. Розширення Всесвіту є не що інше, як безперервне "розбухання" простору. З кожним днем доступна сучасним телескопам область Всесвіту зростає на 10¹⁸ кубічних світлових років. Тут корисна аналогія з гумою. Якщо пружний гумовий джгут витягнути, його "стає більше". Простір нагадує супереластик тим, що він, наскільки відомо фізикам, може необмежено довго розтягуватися не розриваючись. Розтягання і скривлення простору нагадує деформацію пружного тіла тим, що "рух" простору відбувається за законами механіки точно так само, як і рух звичайної речовини. У даному випадку це закони гравітації. Квантова теорія рівною мірою застосовна як до речовини, так і до простору і до часу.

Астрономи змогли виміряти температуру в різних частинах Великої червоної плями Юпітера - гігантського шторму, що вирує на газовому гіганті. Результати нової роботи прийняті до публікації в журнал Icarus. Коротко вони описані на сайті Лабораторії реактивного руху.

Середня температура плями, діаметр якої у три рази більша за діаметр Землі, складає близько 110 кельвінів (мінус 163 градуса за Цельсієм). Нові спостереження дозволили астрономам виявити більш гарячі завихрення. Зокрема, теплою є серцевина плями, пофарбована в інтенсивний червоний колір. Різниця в температурах становить близько 3-4 кельвіни. Саме через перепад температур між центром і зовнішніми частинами плями циркуляція газів має різний напрямок: в центрі вони обертаються за годинниковою стрілкою, а зовні - проти.

Астрономи виявили найстаріші з відомих чорних дір. Дослідники показали, що квазари J0005-0006 і J0303-0019 утворилися через всього мільярд років після Великого вибуху. Стаття вчених опублікована в журналі Nature. Коротко робота описана на сайті Лабораторії реактивного руху.

Вважається, що квазари - це галактики на ранньому етапі розвитку, в центрі яких розташована надмасивна чорна діра, що поглинає навколишню речовину. Матерія, падаючи в чорну діру, розігрівається і починає інтенсивно випускати випромінювання в різних діапазонах. З цього випромінювання вчені і дізнаються про присутність чорної діри.