Нове зображення дивовижної галактики під назвою Центавр А було отримане вченими з Європейської південної обсерваторії. Із загальним часом експозиції понад 50 годин, дана фотографія ймовірно є найбільш детальним виглядом цього незвичайного і ефектного об’єкту. Зображення було зроблене за допомогою 2.2-метрового телескопу Wide Field Imager обсерваторії Ла-Сілья, Чилі, яка належить ЄПО.
Центавр А, відома також під назвою NGC 5128, є специфічною великою еліптичною галактикою з надмасивною чорною дірою в центрі. Вона знаходиться на відстані 12 мільйонів світлових років від нас у південному сузір’ї Центавр. Її характерною рисою є особлива активність у радіовипромінюванні. Астрономи вважають, щояскраві центри, сильне радіовипромінювання та характерні газові струмені галактики Центавр А народжуються завдяки чорній дірі в центрі галактики з масою, що рівна приблизно ста мільйонам мас Сонця. Матерія зі щільних центральних районів галактики вивільняє величезні кількості енергії при падінні в чорну діру.
Нове зображення дозволяє оцінити еліптичну природу галактики, яка відкриває нам видовжені форми своїх тьмяних зовнішніх районів. Світіння, яке заповнює більшу частину фотографії, випромінюється сотнями мільярдів остигаючих старих зірок. На відміну від більшості еліптичних галактик, правильні форми Центавра А розірвані широкими і неоднорідними смугами темного матеріалу, що приховує центр галактики.
Чорні смуги – це великі кількості газу, пилу і молодих зірок. Група яскравих молодих зірок показується у верхньому правому та нижньому лівому краях смуги разом із червоним світінням хмар водню, де формуються зірки, та з окремими хмарами пилу, що вирізняються на зоряному фоні. Ці характерні ознаки, а також значне радіовипромінювання, є вагомими доказами того, що галактика Центавр А є результатом злиття двох галактик. Пилова смуга ймовірно є спотвореним залишком спіральної галактики, розшарпаної в процесі гравітаційних ударів гігантської еліптичної галактики.
WFI отримує зображення за допомогою довгих експозицій через червоні, зелені та сині фільтри, а також через фільтри, спеціально створені для виділення світла від гарячих водню та кисню. Останній дозволяє нам побачити відомі оптичні особливості довкола Центавр А, які досі були лише ледь видимими на попередньому знімку від Wide Field Imager.
Від галактики і до верхнього лівого кута зображення простяглися дві групи червонуватих ниток, які грубо розмежовуються величезними струменями, помітними в радіодіапазоні. Обидві групи ниток є зоряними яслами і містять гарячі молоді зорі. Вище лівої сторони пилової смуги, можна знайти внутрішні нитки, які лежать на відстані близько 30 тисяч світлових років від центру. Далі, на відстані приблизно 65 тисяч світлових років від центру галактики і ближче до верхнього лівого кутка зображення, зовнішні нитки є видимими.
Центавр А докладно вивчена в діапазоні довжини хвиль від радіо і аж до гамма-випромінювання. Радіо та рентгенівські дослідження були ключовими у вивченні взаємодії між енергією, що викидається надмасивною чорною дірою, та оточуючою матерією. Вивчення галактики за допомогою Великої міліметрової антени Атакама лише починаються.
За результатами наукових спостережень галактики Центавр А, що використовувались для створення даного зображення, вчені намагались побачити чи можна застосувати наземні спостереження для виявлення різних зірок в галактиках, подібних до Центавр А, поза локальними групами. В самій же галактиці було відкрито понад 200 різних нових зірок.
Про галактику Центавр А
Вперше ця галактика була зафіксована британським астрономом Джеймсом Данлопом в приватній обсерваторії, розташованій в Параматті, Новий Південний Уельс, Австралія, 4 серпня 1826 року.
Це одна із найяскравіших і найближчих до нас сусідніх галактик, нас розділяє всього 12 мільйонів світлових років, а видимий блиск галактики на небі +6,6 m. За яскравістю галактика займає п’яте місце (після Магелланових хмар, туманності Андромеди і галактики Трикутника).
Радіогалактика є найпотужнішим джерелом радіовипромінювання в сузір'ї Центавра. Це найближча до нас активна галактика, якщо б ми могли бачити в радіодіапазоні - інтенсивне випромінювання галактики було б видно у вигляді двох величезних променів, що виходять з центру галактики.
- За матеріалами: sciencedaily.com.
- Зображення: wikipedia.org.
Читайте також:
- Класифікація галактик
- В галактиці M83 ховаються дві чорні діри
- Древніх галактик виявилось більше
- Чорна діра в Омега Центавра
- Темна матерія
