Дезоксирибонуклеїнова кислота, або ДНК - це основна молекула, що містить генетичну інформацію в більшості живих організмів. Вона забезпечує зберігання, передачу та виконання генетичних інструкцій, які керують розвитком, функціонуванням та спадковістю живих організмів.

ДНК має подвійний ланцюг, утворений нуклеотидами. Кожний нуклеотид складається з дезоксирибози (вуглеводу), фосфатної групи та однієї з чотирьох азотистих основ: аденіну (A), тиміну (T), гуаніну (G) та цитозину (C). Подвійний ланцюг ДНК складається з двох комплементарних стрічок, де аденін завжди з'єднаний з тиміном, а гуанін з цитозином.

Органели, які виробляють в клітині енергію, мають свою власну генетичну систему. За організацією генів і навіть за генетичним кодом вона відрізняється як від геному бактерій, так і від хромосом вищих організмів.

Апарат Гольджі модифікує білки, сортує їх і упаковує для відправки за потрібною адресою. Як показали дослідження, апарат Гольджі складається з трьох відділів, або компартментів, кожен з яких спеціалізований для певного типу модифікації білків.

Кишкова паличка (Escherichia coli, E. coli) – це паличкоподібна бактерія, що належить до групи факультативних анаеробів (живе і розмножується тільки в умовах відсутності кисню). Кишкова паличка має безліч штамів, більшість з яких належить до природної мікрофлори кишечника людей і допомагає запобігати розвитку шкідливих мікроорганізмів та синтезувати вітамін К. Однак деякі її різновиди здатні викликати серйозні отруєння, кишковий дисбактеріоз і колібактеріоз.

Ендокринна система, разом із нервовою, виконує в організмі роль диригента. Вона включає в себе декілька органів-залоз внутрішньої секреції. Їхнє завдання полягає у продукуванні гормонів – речовин, які поширюються кров’ю, проникають у клітини різних тканин і регулюють роботу наших внутрішніх органів. У кожного гормону є своя ціль впливу – строго певні клітини і тканини. У одного гормону їх більше, в іншого – менше.

Гормони забезпечують зв'язок найвіддаленіших один від одного клітин організму, дозволяючи їм працювати злагоджено. Більше того, залози внутрішньої секреції також взаємодіють одна з одною, так що в здоровому організмі кожна біологічно активна речовина виділяється лише тоді, коли потрібно, і  лише в потрібній кількості. Таким чином, організм змінює свою роботу відповідно до постійно мінливих внутрішніх та зовнішніх умов. Саме при такій мобільності він абсолютно здоровий.