Чому вибухи атомних бомб у Хіросімі і Нагасакі не призвели до значного зростання спадкових відхилень? Найбільше мутагенів - речовин, які пошкоджують спадковість, ми "з'їдаємо" з їжею. Миші, які виросли в стерильному середовищі, позбавлені імунітету і беззахисні перед мутагенами. Тютюновий дим підсилює роботу гена, відповідального за пошкодження спадкової речовини клітини.
Незабаром після того, як Антоні ван Левенгук винайшов мікроскоп, люди усвідомили: вони живуть у світі найдрібніших живих істот - мікробів. Тільки в одному людському організмі їх так багато, що на кожну клітину припадає близько десяти мікробів. Серед них чимало хвороботворних. Чому ж людина не так часто хворіє інфекційними захворюваннями? На щастя, у людей є спеціальні механізми, що забезпечують захист від мікробів. Більше того, з'ясувалося, що багато мікроорганізмів є необхідними для нормального життя і успішного розвитку кожної людини.
Зроблено ще один крок до можливості занурити людину в крижаний холод і повернути до життя, щоб та змогла долетіти до зірок або просто побачити далеке майбутнє. Експерименти показують, що при цьому таку людину доведеться позбавити кисню.
Ще кілька років тому Марк Рот (Mark Roth) і його команда показали принципову можливість перевести ссавців в режим анабіозу за допомогою сірководню, який блокує отримання клітинами кисню. Тоді вчені і зацікавилися тим механізмом, завдяки якому кисневе голодування (аноксія) стимулює перехід до анабіозу. І нові роботи проливають світло на цю проблему.
Цього разу об'єктами експериментів стали вельми популярні у біологів організми - звичайні пивоварні дріжджі Saccharomyces cerevisiae та круглі черви Caenorhabditis elegans. Для початку представників обох видів вчені охолоджували протягом доби (для дріжджів - до 11-16 оС, для зародків черв'яків - до 4 оС). Як і варто було очікувати, після цього більше 99% особин загинуло - у випадку червів вони не змогли розвинутися до дорослої форми. Все зрозуміло.
У тварин, що впадають у зимову сплячку, життя в цей період стає якоюсь блідою тінню від їхнього звичайного існування: кровообіг різко знижується, ритм дихання ледве відчутний, температура тіла коливається біля позначки, близької до замерзання. "Важко вловити биття серця, - говорить Келлі Драйв, співробітниця університету в Фербенксі на Алясці, що досліджує зимовий сон арктичних ховрахів. - Неможливо відрізнити, померла тварина чи вона спить. Перед нами - просто холодний маленький клубочок".
Напевне ще в глибоку давнину людей дивувала здатність ведмедів, бабаків, їжаків та інших тварин засинати на довгі зимові місяці, щоб уникнути труднощів холодної і голодної пори року. Але серйозно дослідженням цього феномену зайнялися не так давно, з середини минулого століття. Вивчаючи картину фізіології сну людини, вчені не могли не звернути увагу на те, що відбувається в організмі тварин при настільки тривалому зимовому сні. Сьогодні цим явищем зацікавилася і лікувальна медицина. Дослідивши біохімію процесу занурення в зимовий сон і підтримки життя протягом тривалого часу сплячки, наука зможе знайти нові способи лікування багатьох захворювань. На першому місці - проблеми, що хвилюють фахівців, які вивчають і лікують інсульти.
Останні кілька років у пресі постійно з’являється чергова сенсація в галузі генетики. Ця цікава наука почала швидко розвиватися, зачіпаючи деякі етичні, юридичні та соціальні аспекти, і являючи світові «чудеса», що не могло не збурити публіку.
Дійшло до того, що люди в метро читають не тільки детективи, а й довідники з біології з позначкою «Лідер продажів». Популярні видання замайоріли заголовками з генетичною тематикою, кіноекрани окупували люди-мутанти, а політики збагатили свій словниковий запас фразами на кшталт «патріотизм у нас в ДНК». Генетично модифікованими продуктами лякають дітей, а в офісах обговорюють відкриття «гена геніальності» та перспективи клонування. Що криється за всім цим? Чи варто з побоюванням ставитися до ГМ-продуктів? Чи зможемо ми отримувати геніїв з пробірки? І чи правда, що майбутнє за клонуванням?
Те, що без вуглекислого газу не можуть існувати зелені рослини, відомо всім. Але і тваринний світ теж не може обходитися без вуглекислоти. І роль її в житті живого організму надзвичайно велика.
У останні роки біологи та лікарі все частіше говорять про так звані активні форми кисню (АФК), до яких відносять не тільки різні види іонів власне кисню, а й гідроксильний радикал OH, а також перекис водню H2O2. Утворюються вони в усіх клітинах організму, які поглинають кисень, а найбільш активно - в лейкоцитах. При цьому в клітинах органів близько 95% кисню, що надходить при диханні, витрачається на біологічне окислення, а решта 5% - на вироблення АФК.