За оцінками німецьких вчених, зелений чай входить у десятку найбільш корисних продуктів харчування. Ще стародавнім китайцям були відомі лікувальні властивості чаю, який вони іменували «вогнем життя», вважаючи, що він зміцнює дух і тіло. Сучасні дослідження доводять, що зелений чай - справжня «фабрика вітамінів». Більше того, зелений чай діє дуже «розумно»: блокує ріст «нехороших» клітин, але при цьому підтримує життєдіяльність нервових клітин. Компоненти зеленого чаю можуть стати помічником у боротьбі з цілим букетом захворювань.

Ялина – чудове і дуже популярне декоративне дерево. Ботанікам відомо 45 видів ялин і більше 100 декоративних її форм. Побачити їх можна в ботанічних садах. Крім того різноманітні декоративні форми ялин у контейнерах привозять зараз багато спеціалізованих фірм з розплідників Європи.

Більшість з нас переставляють хвойні рослини як щось вічнозелене, більш-менш колюче і обов'язково з шишками. Як не дивно, жодна з цих ознак для них не універсальна. Адже серед хвойних є дерева листопадні, наприклад модрина, а є й такі, які скидають на зиму всі зелені гілочки, наприклад таксодіум, або по-іншому болотний кипарис. Зовсім не колючі ялиця і тис. Зовсім не мають «традиційної» хвої туя і кипарис. Замість шишок утворюють соковиті плоди - шишкоягоди ялівець і тис. І все ж майже у всіх хвойних рослин утворюються шишки.

Одна починаюча художниця, коли її попросили намалювати папороть, що застосовується в медицині, намалювала першу-ліпшу рослину, яка трапилася в лісопарку, і дуже здивувалася, коли їй сказали, що це не той вид. Для неї було повною несподіванкою, що папороті бувають різні.

У світі налічується понад 10000 видів папоротей, у колишньому СРСР їх більше 2000.

Латинська назва папороті Pteridium aguillinum. Перше слово означає крило, а друге - походить від слова Аквілла - орел. Назва, мабуть, і дано за схожість форми листка цієї папороті з крилом величезної птахи.

Рафлезія (Rafflesia) - паразитична рослина з найбільшими у світі квітами, але повністю позбавлена листя, стебла і коріння. Походження і родинні зв'язки рафлезії довго залишалися загадковими. Генетичний аналіз показав, що рафлезія відноситься до сімейства молочайних (Euphorbiaceae), хоча ніщо в будові паразита не говорило про таку спорідненість. На ранніх етапах еволюції рафлезії сталося рекордно швидке збільшення квітки, яка у її предків була приблизно у 80 разів дрібніша.