На присадибних ділянках городники, щоб забезпечити себе картоплею, відводять під неї значні площі і вирощують її монокультурою, тобто рік у рік на одному й тому ж місці. Це призводить до поширення хвороб і шкідників, різкого зниження врожайності.
Як уникнути цього і сповна використати потенціальні можливості культури, здатної давати високі врожаї на всіх ґрунтах, за винятком перезволожених, засолених та чистих пісків?
Насамперед необхідно усвідомити, що картопля – складна для вирощування культура. Завдяки унікальним харчовим якостям вона стала об'єктом номер один для різноманітних рослинних паразитів. Відомий усім колорадський жук – далеко не головний ворог картоплі, ще небезпечніші невидимі вороги – грибки, бактерії, віруси, які паразитують у рослинах. Кожне захворювання картоплі полегшує її ураження іншими хворобами, як наслідок – крива врожайності стрімко повзе вниз, картопля вироджується, незважаючи на сівозміну та високі дози добрив. Селекціонерам доводиться виводити нові й нові сорти. На це витрачається 8–12 років копіткої праці, живе ж створений сорт у середньому 20–25 років, і тільки деякі з них, найвдаліші, існують кілька десятиліть.
Врожайність картоплі залежить від багатьох факторів, але умовно можна виділити, так би мовити, три «кити», на яких вона базується:
- якість насіння;
- сорти;
- агротехніка.
Якість насіння
Високі й сталі врожаї можна мати тільки із здорового садивного матеріалу. У спеціалізованих наукових установах і господарствах одержують супереліту та еліту, яку потім розмножують. Оскільки з кожним репродукуванням процент хворих бульб неухильно зростає, найкращим є насіння високих репродукцій – класу еліта або перша репродукція еліти. Вважається, що на Поліссі, особливо в західних регіонах і в гірській зоні Карпат, картопля істотно не знижує своєї продуктивності до п'ятої-шостої репродукції, а в менш сприятливих умовах України – в Лісостепу й особливо в Степу – врожайність знижується вже на третій-четвертий роки вирощування, після чого необхідно оновити сорти. Проте, якщо підтримувати насіннєві бульби в оздоровленому стані, кожен городник може подвоїти строки сортооновлення.
Як підтримувати насіннєві бульби в оздоровленому стані?
Миття насіннєвих бульб
Усі бульби необхідно ретельно, із щіткою, відмивати від залишків землі. Побутує думка, що мита картопля погано зберігається, але це не так (до речі, в деяких країнах Заходу перед закладанням на зберігання миють усю картоплю). Доведено, що інфікованість митих бульб спорангіями раку знижується до 0,05 % цистами нематод – до 0,7 %. Саме випадковий садивний матеріал – основна причина появи таких карантинних хвороб картоплі, внести ж у ґрунт інфекцію набагато легше, ніж позбутися її.
Візуальне обстеження
Миті бульби треба ретельно переглядати і розподіляти на три групи:
- продовольча картопля;
- садивний матеріал для продовольчої картоплі;
- садивний матеріал для вирощування насіння.
До першої групи треба відбирати бульби з механічними пошкодженнями, а також зіпсовані гризунами, з ознаками захворювань:
- чорної ніжки (у столонній частині бульби м'якуш перетворюється на слизисту масу з неприємним запахом);
- кільцевої гнилизни (рожеві і коричневі плями і тріщини, під шкіркою – округлі плями кремового або жовтого кольору);
- ризоктоніозу (чорні тверді коростинки, які не змиваються водою);
- фітофторозу (тверді бурувато-сірі вдавлені плями);
- парші (виразки неправильної форми з пробковим шаром коричневого кольору);
- стеблової нематоди (столонна частина має свинцево-сірі, вдавлені плями, під якими розм'якшений світло-коричневий м'якуш).
До другої групи слід відкладати бульби без істотних ушкоджень паршею, ризоктоніозом, а також нетипової форми. Найкращі бульби утворюють третю групу, з якою проводять наступні операції.
Добір повновагих бульб
Під впливом паразитарних хвороб не тільки втрачається урожай, а й погіршується його якість. Хворі рослини утворюють бульби з меншим вмістом крохмалю, що проявляється у зниженні питомої маси. Отже, добір повновагих картоплин допоможе відбракувати уражені прихованими хворобами. З цією метою у відро наливаю приблизно 4 л теплої води і розчиняю 1 кг кухонної солі.
В розчин обережно всипаю 1–2 кг бульб певного сорту і доливаю воду, поки частина їх потоне. Ті, що плавають, відкладаю для вирощування продовольчої картоплі, а ті, що потонули, придатні на насіння. Після цього ретельно промиваю бульби водою від залишків солі. На етикетках, прикріплених до кожного сорту, вказую всю необхідну інформацію.
Озеленіння
Миті бульби розкладаю тонким шаром на світлі на 10–15 днів. Робити це потрібно прохолодними осінніми днями, а не в спеку. Під час озеленіння грубішає шкірка – «броня» проти хвороб картоплі. Утворений хлорофіл і рослинні алкалоїди на 1,5 – 2 місяці подовжують стадію спокою бульб, пригнічують розвиток хвороб, захищають від гризунів. Звичайно, вживати позеленілі бульби в їжу не можна. Оскільки на зелених бульбах добре виявляються приховані форми деяких грибкових та бактеріальних хвороб у вигляді плям, перед закладанням на зберігання таку картоплю додатково вибраковую.
Зберігання
Якщо картоплю на насіння погано зберігають, вона майже наполовину втрачає продуктивність. Бульба – живий організм, який споживає кисень повітря, витрачає власні поживні речовини, виділяє водяну пару та вуглекислоту. Чим вища температура зберігання тим інтенсивніше дихання, більші втрати поживних речовин і тим сприятливіші умови для розвитку хвороб. Особливо погіршує якість насіння передчасне пророщення бульб внаслідок виходу із стану спокою. Оптимальні умови зберігання – плюс 2–4 °С, причому для сортів з коротким періодом спокою кращі нижчі (1,5–2,5 °С), а для сортів з довгим періодом спокою – вищі (3–5 °С) температури. Зазначеного теплового режиму особливо важливо дотримуватися в другій половині зберігання. Нижчі температури спочатку ослаблюють бульби, а довгострокове зберігання при мінус 1,7 °С призводить до їхнього вимерзання. Втім, тимчасове (до 5 діб при мінус 1 °С, до 12 годин при мінус 5 °С) охолодження для насіннєвих бульб нешкідливе. Надто сухе повітря у сховищі знижує тургор бульб, вони в'януть. Оптимальна вологість повітря – 90–95%, але краплі вологи на стелі небажані.
Насіннєві бульби слід зберігати у чотирьох тарних ящиках з-під помідорів (по 30–35 кг), які заздалегідь дезінфікують; цього достатньо, щоб засадити сотку городу. Слід оберігати бульби від ударів, особливо це небезпечно для охолодженої картоплі у сховищі: падіння навіть з висоти 30–40 см впливає на продуктивність бульб.
Пророщування
Прискорення розвитку картоплі на початковому етапі сприяє збільшенню врожайності, а коли вирощуємо її на насіння, підвищує стійкість рослин до хвороб. Не менш важлива мета пророщування – виявлення хворих бульб. Винесені із сховища ящики з насінням треба витримувати 3 дні при 18–22 ºС щоб «розбудити» вічка. У цей час корисно обприскати бульби стимулятором росту. Бульби з накільченими вічками треба перенести у світле, прохолодне місце (балкон тепличка, веранда) з температурою 10–16 °С вдень і 5–10 °С вночі. Підвищення температури до 20 °С і вище призводить до непродуктивних втрат бульбами запасних поживних речовин і вологи на дихання та розвиток паростків верхівки.
Раз на тиждень треба переставляти ящики. Одночасно з початком пророщування, також раз на тиждень, варто здійснювати профілактичне обприскування свіжоприготовленим розчином мікроелементів: 1 г мідного купоросу, 2 г марганцівки, 5 г борної кислоти на 5 л води. Така обробка підвищує стійкість насіння до грибкових і бактеріальних хвороб. Щоб збагатити бульби поживними речовинами можна їх обприскати макроелементами – розчинами азотних, калійних і фосфорних добрив (приблизно по 20–25 г на 5 л води).
В середині пророщування треба переглянути насіння, відбракувати бульби без паростків, загниваючі, з чорними кінчиками на паростках. Окремо виділяють картоплини з найбільш розвинутими і численними паростками – саме з них буде вирощуватися насіння. Решту бульб з недорозвинутими, а також з пророслими ще в сховищі паростками об'єднують з насінням на продовольчі потреби. Строк і початок пророщування бульб залежить від сорту: швидким достатньо 20–25 днів, а сортам з довгим періодом спокою – 30–40.
Різати бульби, особливо для вирощування насіння, вкрай небажано, проте надто великі можна (краще за 5–7 днів до кінця пророщування). Щоб уникнути масового перезараження, ніж після кожного розрізу треба послідовно витримати в окропі і холодній воді. За 2–3 дні до садіння бульби необхідно розламати на половинки.
Садіння
Бульби на насіння потрібно садити в оптимальні строки. Доведено, що запізнення на дві декади знижує врожайність на 20 % і більше, особливо на півдні. А що робити, коли ґрунт занадто вологий чи з інших причин садити не можна? Тоді на допомогу приходить вологе пророщування, яке дає змогу на 10–15 днів перенести строк садіння. Взагалі, для насіннєвих бульб корисно доповнювати світлове пророщування вологим. Висаджена в оптимальні строки, добре підготовлена картопля випереджає в рості і розвитку бур'яни, рядки й міжряддя змикаються, а це гальмує розвиток бур'янів. Не поспішає на такі ділянки і колорадський жук, а головне – різко зменшуються втрати вологи із затіненого ґрунту, він не перегрівається.
Схема садіння має забезпечити належну площу живлення та освітлення, а вони неоднакові у різних сортів. Для насіннєвих потреб рослини мають бути висаджені загущено, тоді під кущем бульби не переростають, їх стає більше і вони раніше достигають.
Просторова ізоляція насіннєвих ділянок від продовольчих – важлива умова вирощування здорового насіння. Під насіннєві ділянки необхідно виділяти найкращу площу городу, на якій не менше двох років не росли пасльонові. Ізоляція від продовольчих насаджень картоплі – не менше 3 м; варто також ізолювати різні сорти.
Фітосанітарні прочистки, зроблені своєчасно, обмежують контакт хворих і здорових рослин на полі. Коли кущі досягнуть висоти 15–20 см, треба викопати ті, що відстали в рості, і знищити або пересадити до продовольчих насаджень. Вдруге прочистку треба робити на початку бутонізації, перед змиканням рядків. При цьому видаляють підозрілі кущі:
- з жовтим листям;
- з чергуванням світлих і темних плям на листі – мозаїкою;
- незвичайним скручуванням листків вздовж жилки;
- із зморшкуватим листям;
- з некротичними плямами на листках і стеблах, а також з незвичайною формою куща.
Добір насіннєвих кущів роблять одночасно з другою прочисткою. Найбільш розвинуті, гарні кущі (не обов'язково найвищі) з більшою кількістю товстих стебел помічають кольоровими стрічками.
Догляд за насіннєвими ділянками
Розпушування, підгортання після появи сходів роблять перед обробітком продовольчих насаджень; бажано також періодично знезаражувати городній реманент або ретельно вимивати від землі. Обов'язково 1–2 рази обробляють бордоською сумішшю і проти колорадського жука. Корисно в ці розчини додати мікроелементи та азотні добрива, а під час цвітіння – фосфорно-калійні (50–100 г на відро води).
Знищення бадилля – дуже важлива операція в насінництві, яку мало хто з городників виконує. Через 10–15 днів після цвітіння картоплі певного сорту треба оглянути позначені насіннєві кущі і, якщо вони не мають ознак захворювань, зрізати бадилля на висоті 5–10 см від землі. Що дає така операція? По-перше, виключається занесення хвороб у бульби з бадилля. По-друге, фізіологічно молоді бульби зберігають високу енергію росту і довгий період спокою. По-третє, починає швидко рости і грубішати шкірка, захищаючи бульби від хвороб. Під зрізаним кущем вони не переростають, їх не треба в майбутньому різати.
Зрізане бадилля обов'язково треба винести за межі городу і після висихання спалити на попіл – чудове фосфорно-калійне добриво. Якщо стоїть посушлива погода, зрізані кущі можна накрити сіном – ґрунт з бульбами не повинен нагріватися і пересихати.
Викопування насіннєвих кущів починають тоді, коли шкірка на молодих бульбах зміцніє, через 15–20 днів після знищення бадилля. Обережно викопують бульби і викладають окремо кожний клон-врожай з однієї рослини. Вибраковують неврожайні клони, з хворими бульбами, нетиповою формою: надто видовжені, грушоподібні, з глибокими бровами. З урожайних кущів беруть всі бульби, крім менших ніж 20 г. Перевагу при однаковій врожайності надають багатобульбовим клонам. До миття й озеленення бульб насіння необхідно тримати в прохолодному місці.
Читайте також:
