Життєдіяльність людини супроводжується постійним виділенням тепла в навколишнє середовище. Його кількість залежить від фізичного напруження (енерговитрат) в певних кліматичних умовах і становить від 50 Вт (в стані спокою) до 500 Вт (при важкій роботі).
Для нормального протікання фізіологічних процесів в організмі теплота, що виділяється організмом, повинна повністю відводитися у навколишнє середовище. Порушення теплового балансу може привести до перегріву або до переохолодження організму і, як наслідок, до втрати працездатності, швидкої стомлюваності, втрати свідомості і теплової смерті.
Тепловий стан людини, а отже, її працездатність залежать від впливу ряду параметрів мікроклімату.
Вторинні ресурси – матеріали та вироби, які після первинного використання можуть застосовуватися повторно у виробництві як вихідна сировина або виріб. Вторинні ресурси є джерелом додаткових матеріально-технічних ресурсів.
Завдяки їх використанню знижується собівартість і питомі капітальні вкладення, прискорюються темпи економічного зростання. Основними джерелами вторинних матеріальних ресурсів служать відходи виробництва і споживання продукції.
Сонячна енергетика – напрямок нетрадиційної енергетики, оснований на безпосередньому використанні сонячного випромінювання для отримання енергії в будь-якому вигляді. Сонячна енергетика використовує невичерпне джерело енергії і є екологічно чистою, тобто не виробляє шкідливих відходів. Виробництво енергії за допомогою сонячних електростанцій добре узгоджується з концепцією розподіленого виробництва енергії.
Потік сонячного випромінювання, що проходить через площу в 1 м ?, розташовану перпендикулярно до потоку випромінювання на відстані однієї астрономічної одиниці від центру Сонця (на вході в атмосферу Землі), дорівнює 1367 Вт/м2 (сонячна постійна). Через поглинання, при проходженні атмосферної маси Землі, максимальний потік сонячного випромінювання на рівні моря (на Екваторі) – 1020 Вт/м2. Проте слід врахувати, що середньодобове значення потоку сонячного випромінювання через одиничну горизонтальну площину як мінімум в три рази менше (через зміни дня і ночі і зміни кута сонця над горизонтом). Взимку в помірних широтах це значення в два рази менше.
Можливе вироблення енергії зменшується через глобальне затемнення – зменшення потоку сонячного випромінювання, що доходить до поверхні Землі.
Зростання населення, розширення міст, нарощування промислових потужностей веде до збільшення відходів стічних вод. Механічне очищення стічних вод є необхідністю в кожному населеному пункті з чисельністю понад 200 осіб (в тому випадку, якщо не передбачене біологічне очищення через аераційні станції) і, тим більше, якщо мова йде про великі виробництва. Механічне очищення стічних вод здійснюється шляхом відстоювання і подальшої фільтрації механічних домішок. З побутових стічних вод, таким чином, виділяється 65% нерозчинних домішок і 95% з промислових. Крім того, механічна очистка води дозволяє виділяти так само цінні домішки, які можуть потім використовуватися у виробництві.
Питна вода – це вода, яка придатна для вживання людиною внутрішньо і відповідає встановленим нормам якості. У разі невідповідності води стандартам, здійснюється її очищення і знезараження. Очищення води передбачає під собою звільнення води від завислих часток, каламутності, від невластивих їй кольору, запаху і смаку, від надмірного вмісту солей і газів. Очищення і знезараження води проводиться різними засобами, застосовуються фільтри з пористої речовини (вугілля, обпалена глина), хлор і т.п.
Найбільш придатними для господарсько-питного водопостачання, як правило, є глибокі підземні води (артезіанські, міжпластові). Їх відмінність – прозорість, відсутність організмів, постійна температура. Практично вся природна питна вода вимагає очищення та знезараження.