Ведучи мову про глобальні екологічні процеси нашої планети зазвичай найбільшу увагу надають кругообігу парникових газів, згадуючи при цьому зазвичай лише вуглекислий газ, інколи – метан. Як наслідок обговорення зводиться до розгляду переміщення між атмосферою, літосферою та гідросферою виключно вуглецю. Проте варто відзначити, що поряд із вуглецем існують і інші елементи, без розгляду яких оцінка тих чи інших екологічних процесів буде хибною та неповною. До таких елементів перш за все належить сірка, про яку і піде мова в цій статті.

Про важливість води і про широку сферу її застосування говорити мабуть зайве. Проте останнім часом все актуальнішою стає тема її очищення, адже в результаті життєдіяльності людини запаси чистої води стрімко скорочуються. Існують різноманітні методи очищення води від забруднень і кожен з них має свої переваги та недоліки. Однозначно визначити найкращий неможливо, тому в рамках даної статті поговоримо про кожен з основних методів окремо.

Методи очищення води та принципи роботи очисних пристроїв можна умовно розділити на фізико-хімічні, біологічні та механічні.

Не залежно від того, в якому стані перебуває вода (рідкому, твердому – лід, чи газоподібному – пара), якщо концентрація солі в ній не перевищує 0,1% - така вода класифікується, як прісна.

Найбільші запаси прісної води, несуть в собі полярні льоди. З прісної води складаються прісні озера, річки та струмки. Відношення кількості всього світового запасу прісної води до об’єму води на планеті складає всього лише 3%.

Переважна більшість запасів прісних вод (понад 90%) закуті в антарктичних льодах.

Вважається, що джерела прісної води є невичерпними. Самовідновлення відбувається в результаті природного кругообігу води в природі. Щорічно в результаті випаровування вод світового океану утворюються колосальні запаси прісної води (близько 525 тисяч км³) у вигляді хмар. Деяка її кількість знову повертається в океани, але основна частина, досягаючи суші і випадаючи там у вигляді дощу, снігу або інших опадів, породжує озера, льодовики, ріки та підземні води.

Зміни, викликані людиною в атмосфері, значні, хоча іноді і невловимі в глобальному масштабі. Саме в атмосфері міст вплив людини виражений найбільш яскраво.

В міському середовищі присутні забруднюючі речовини, безпосередньо викинуті в атмосферу, вони називаються первинним забруднювачами. Дим – це наочний приклад первинного забруднювача. Проте багато сполук в атмосфері вступають в реакції. Продукти таких реакцій називаються вторинними забруднювачами. Таким чином, багато первинних забруднювачів можуть вступати в реакції з утворенням вторинних. Саме відмінність між первинним і вторинним забрудненням лежить в основі розуміння різниці між двома окремими типами забруднення повітря, що здійснюють вплив на найбільші міста.

Проблема зміни клімату сьогодні надзвичайно актуальна. Клімат на нашій планеті змінюється і змінюється досить швидко, що не заперечує вже жоден учений. Однак на порядку денному стоять побоювання, що до природних змін клімату додалося потепління, викликане діяльністю людини.

Кліматичні зміни не означають просте підвищення температури. Під усталеним терміном «глобальна зміна клімату» розуміють перебудову всіх геосистем. А потепління розглядають лише як один з аспектів змін. Дані спостережень свідчать про підвищення рівня Світового океану, танення льодовиків і вічної мерзлоти, посилення нерівномірності випадання опадів, зміну режиму стоку річок та про інші глобальні зміни, пов’язані з нестійкістю клімату.