Валютна біржа – це організація, що надає послуги з проведення торгів, в ході яких здійснюються операції з іноземною валютою. На валютній біржі здійснюється купівля-продаж національної та іноземної валюти за сформованим на основі попиту і пропозиції курсовим співвідношенням.
Курсове співвідношення валют являє собою вартість однієї валюти, виражену через вартість іншої валюти, і називається котируванням за аналогією до котирування цінних паперів на фондовій біржі. Котирування валюти відображає реальну ринкову вартість об'єкта біржової торгівлі. Котирування валюти на валютній біржі сильно залежить від економічної ситуації в країні, що емітує цю валюту. Валютна біржа в процесі своєї діяльності визначає ринковий курс валюти і перерозподіляє вільні ресурси між різними галузями економіки, домагаючись, як і будь-яка інша біржа, збалансованого економічного співвідношення між ними. Внаслідок цього котирування валют на валютній біржі відображають реальне економічне становище країн-емітентів.
Валютна біржа в процесі роботи організовує торгову систему, що дозволяє здійснювати пошук контрагента, а також забезпечує виконання угод купівлі-продажу. Дуже часто валютні біржі виникали на місці вже існуючих товарних чи фондових бірж, задовольняючи потребу учасників проведених там торгів у можливості швидкого вибору платіжного засобу. Саме тому багато з існуючих валютних бірж функціонують на діючих біржах інших видів і не мають власного приміщення для проведення торгів. Більше того, створюються і функціонують повністю електронні біржі, на яких торги здійснюються у віртуальному просторі. Інший історичний шлях утворення валютних бірж – міжбанківські валютні аукціони, які служать торговим майданчиком для продажу валют банками різних країн.
Як видно, валютні біржі виникли як допоміжний інструмент для здійснення торгів на різних біржах або для проведення міжбанківських розрахунків. В даний час валютні біржі можуть функціонувати як повністю самостійні організації, однак, найчастіше вони суміщають свою діяльність з діяльністю інших бірж, а також використовують як об'єкти угод не тільки валюту, а й інші фінансові активи, наприклад, ф'ючерси.
Валютна біржа: функції
Завдання біржі полягає у виявленні ринкових цін на іноземну валюту. В рамках цього завдання біржа здійснює такі функції:
Виявлення і регулювання біржових цін
Біржа бере участь у формуванні та регулюванні цін на біржовий товар. Концентрація попиту і пропозиції на біржі, укладання великої кількості угод у значній мірі виключають вплив неринкових факторів на ціну, роблять її максимально наближеною до реального попиту і пропозиції.
Утворення і прогноз цін
Зосередження на біржі продавців і покупців, масовий характер біржових угод та їх масштаби в силу того, що угоди укладаються на великі суми в іноземній валюті, роблять курс, встановлений на біржі, найбільш репрезентативною ринковою ціною на валюту. Вона, в свою чергу, враховується при укладанні угод на терміновому ринку. В результаті біржові ціни на валюту виконують функцію ціноутворення.
Крім цього, валютні біржі здійснюють усі або більшість наступного:
- матеріально технічне забезпечення торгів;
- відбір учасників біржових торгів відповідно до встановлених біржею критеріями, які враховують фінансовий стан особи та її ділову репутацію;
- розробка правил укладення та виконання біржових угод;
- контроль за дотриманням цих правил і законодавства;
- включаючи повноваження щодо накладення санкцій і застосування превентивних заходів (призупинення торгів, відсторонення окремих учасників і т.п.);
- розробка юридичних та фінансових механізмів, що забезпечують виконання зобов'язань, що виникають з біржових угод;
- поширення інформації про ціни, що складаються в результаті біржових торгів, та кількість укладених угод;
- зведення заявок протилежної спрямованості, в результаті чого укладається угода;
- визначення та врахування взаємних зобов'язань учасників торгів;
- здійснення розрахунків за зобов'язаннями, що виникають з угод, укладених учасниками біржових торгів.
Валютна біржа виступає посередником при здійсненні валютних операцій. У деяких з країн, де існують валютні біржі, операції з іноземною валютою дозволено здійснювати тільки через них.
Учасниками біржових торгів валютою в більшості країн є кредитні організації, рідше – інші фінансові організації, наприклад страхові і пенсійні фонди, інвестиційні компанії, що діють через брокерські фірми. На рахунках бірж відображаються всі валютні операції учасників торгів, а біржа в даному випадку виступає гарантом розрахунків.
Валютна біржа: операції
Основними операціями, які здійснюються на валютних біржах, є: форвардна (forward), спотова (spot) і свопова (swap) купівля і продаж валют.
Форвардні валютні угоди
Термінові валютні угоди (форвардні, ф'ючерсні) – це валютні угоди, при яких сторони домовляються про постачання обумовленої суми іноземної валюти через певний строк після укладання угоди за курсом, зафіксованим в момент її укладення. З цього визначення випливають дві особливості термінових валютних операцій. Існує інтервал у часі між моментом укладення та виконання угоди. У сучасних умовах термін виконання угоди, тобто поставки валюти, визначається як кінець періоду від дати укладення угоди (строк 1-2 тижні, 1,2,3,6,12 місяців і до 5 років) або будь-який інший період у межах терміну.
Курс валют за терміновою валютною операцією фіксується в момент укладання угоди, хоча вона виконується через певний термін.
Термінові угоди з іноземною валютою здійснюються в наступних цілях:
- конверсія (обмін) валюти в комерційних цілях, завчасний продаж валютних надходжень або покупка іноземної валюти для майбутніх платежів, щоб застрахувати валютний ризик;
- страхування портфельних чи прямих капіталовкладень за кордоном від збитків у зв'язку з можливим зниженням курсу валюти, в якій вони здійснені;
- отримання спекулятивного прибутку за рахунок курсової різниці.
Валютні операції "спот"
Валютні операції «спот» найбільш поширені і складають до 90% обсягу валютних угод. Їх суть полягає в купівлі-продажу валюти на умовах її поставки банками-контрагентами на другий робочий день з дня укладення угоди за курсом, зафіксованим в момент її укладення. При цьому враховуються робочі дні по кожній з валют, що беруть участь в операції, тобто якщо наступний день за датою угоди є неробочим для однієї валюти, термін постачання валют збільшується на 1 день, але якщо наступний день неробочий для іншої валюти, то строк доставки збільшується ще на 1 день. Для угод, укладених в четвер, нормальний термін поставки – понеділок, у п'ятницю – вівторок (субота і неділя – неробочі дні).
За угодами "спот" поставка валюти здійснюється на рахунки, зазначені банками – одержувачами. Дводенний термін переказу валют по укладеній угоді раніше диктувався об'єктивними труднощами здійснити його в більш короткий термін.
Валютні операції з негайною поставкою є найбільш мобільним елементом валютної позиції і містять в собі певний ризик. За допомогою операції "спот" банки забезпечують потреби своїх клієнтів в іноземній валюті, перелив капіталів, у тому числі "гарячих" грошей, з однієї валюти в іншу, здійснюють арбітражні та спекулятивні операції.
Угоди "своп"
Різновидом валютної угоди, що поєднує готівкові операції, є угоди "своп". Подібні угоди відомі з часів середньовіччя, коли італійські банкіри проводили операції з векселями, пізніше вони отримали розвиток у формі репортних і депортних операцій. Репорт-поєднання двох взаємно пов'язаних угод: готівкового продажу іноземної валюти і купівлі її на строк. Депорт – це поєднання тих самих угод, але в зворотному порядку: покупка іноземної валюти на умовах "спот" і продаж на термін цієї ж валюти.
Пізніше операції "своп" придбали форму обміну банками депозитами в різних валютах на еквівалентні суми. Недоліком подібної операції було збільшення балансу банку на суму цієї операції, що погіршувало його коефіцієнти і створювало додаткові ризики. Валютна операція "своп" вирішує ці проблеми: облік зобов'язань здійснюється на позабалансових статтях, обмін валют відбувається у формі купівлі – продажу, тобто єдиної угоди.
"Своп" – це валютна операція, що поєднує купівлю-продаж двох валют на умовах негайної поставки з одночасною контругодою на певний строк з тими ж валютами. При цьому домовляються про зустрічні платежі два партнери (банки, корпорації та ін.). За операціями "своп" готівкова угода здійснюється по курсу "спот", який в контругоді (строковій) коригується з урахуванням премії або дисконту в залежності від руху валютного курсу. При цьому клієнт економить на маржі – різниці між курсами продавця і покупця за наявною угодою. Операції "своп" зручні для банків: вони не створюють відкритої позиції (покупка покривається продажем), тимчасово забезпечують необхідною валютою без ризику, пов'язаного зі зміною її курсу. Операції "своп" використовуються для:
- здійснення комерційних угод: банк продає іноземну валюту на умовах негайної поставки і одночасно купує її на строк;
- придбання банком необхідної валюти без валютного ризику (на основі покриття контругодою) для забезпечення міжнародних розрахунків, диверсифікації валютних авуарів;
- взаємного міжбанківського кредитування в двох валютах.
Документація за операціями "своп" порівняно стандартизована, включає умови їх припинення при неплатежах, техніку обміну зобов'язаннями, а також звичайні пункти кредитної угоди. Вони дають можливість отримувати необхідну валюту, компенсувати тимчасовий відлив капіталів з країни, регулювати структуру валютних резервів, в тому числі офіційних.
Використані матеріали: traders-journal.ru.
Читайте також:
