Банківська система – цесукупність всіх банків у національній економіці. В даний час в країнах, де є розвинена ринкова економіка, ця система має два рівня – Центральний банк і комерційні банки. Центральний банк може бути представлений як сукупність інших банківських установ, які виконують функції самого Центрального банку. Центральний Банк виконує всі грошові функції – він здійснює монополію національних грошових знаків, займається кредитами та іншими важливими функціями. Комерційні банки концентрують в основному кредитні ресурси і здійснюють банківські операції, а також фінансові послуги для юридичних і фізичних осіб. Комерційні банки можуть розділятися на державні, кооперативні і акціонерні форми власності.
Взагалі, банківська система – це сукупність діючих банків, кредитних установ, економічних організацій, що виконують банківські операції. Крім цих організацій, банківська система має ще й спеціалізовані організації, які не здійснюють жодних банківські операцій, але забезпечують діяльність банків. Наприклад, це можуть бути розрахунково-касові центри, дилерські фірми, аудиторські контори, фірми, які працюють з цінними паперами, а також організації, що працюють з рейтингами банків і забезпечують їх спеціальною інформацією та обладнанням. Все це і є банківська система.
Банки і всі кредитні організації постійно взаємодіють з наступними клієнтами:
- з суб'єктами економіки;
- один з одним;
- з Центральним банком;
- з іншими органами влади.
Вперше таке поняття, як банківська система виникло в добре розвинених економічних країнах – Швейцарії, Великобританії, Німеччині, Японії, США та в інших. Наприклад, банківська система Швейцарії – це одна з найсильніших і удосконалених систем усього світу.
В якості складової частини банківська система входить у велику економічну систему країни. Це можна розшифрувати як те, що дана система тісно пов’язана зі споживанням, виробництвом та обігом різних нематеріальних і матеріальних благ. Успіх економічного розвитку країни багато в чому залежить від того, як функціонують банки і банківська система.
Банки, які діють в країні, можуть мати різну систему – дворівневу або однорівневу. Дворівнева система каже сама за себе – перший рівень складає Центральний банк, а другий – кредитні установи або комерційні банки. Більшість систем, що зустрічаються у світі, відносяться до такого виду. Однорівнева система зустрічається рідко, але все, ж стає реальною тоді, коли країна не має Центрального банку, або коли має, але в цій країні діють виключно такі Центральні банки.
В сучасному ритмі життя та ринковій економіці, банківська система має досить багато функцій. Зміни, які відбуваються в цій системі, чи то позитивні чи негативні, впливають, як правило, на всю економіку країни. Щоб організація банківської системи працювала правильно, необхідне чітке дотримання всіх вимог і розвиток всіх банківських напрямів. А від цього залежить нормальне функціонування господарства країни.
Для хорошої роботи кредитної політики потрібна стабільність в банківській системі. А каналом, через який проходять всі грошово-кредитні операції, є банківський сектор, саме на нього спрямована вся банківська система.
Отже,варто підсумувати, що банківська система – це цілісне утворення, яке забезпечує стійке положення в країні. Банківська система є частиною суспільства, яка функціонує в рамках законів і підпорядковується юридичним нормам.
Види банківських систем
В історії розвитку банківських систем різних країн відомо кілька їх видів:
- дворівнева банківська система (Центральний банк і система комерційних банків);
- централізована монобанківська система;
- унікальна децентралізована банківська система – федеральна резервна система США.
Банківська система: Центральний банк
У більшості країн з ринковою економікою існує дворівнева структура банківської системи. Перший рівень банківської системи складає Центральний банк країни. Він виконує наступні функції:
- здійснює емісію національних грошових знаків, організовує їх обіг та вилучення з обігу, визначає стандарти і порядок ведення розрахунків і платежів;
- проводить загальний нагляд за діяльністю кредитно-фінансових установ країни і виконання фінансового законодавства;
- надає кредити комерційним банкам;
- випускає та проводить погашення державних цінних паперів;
- керує рахунками уряду, здійснює закордонні фінансові операції;
- здійснює регулювання банківської ліквідності за допомогою традиційних для центрального банку методів впливу на комерційні банки: проведення політики облікової ставки, операцій на відкритому ринку з державними цінними паперами та регулювання нормативу обов'язкових резервів комерційних банків.
З точки зору власності на капітал центральні банки поділяються на:
- державні, капітал яких належить державі (наприклад, центральні банки у Великобританії, ФРН, Франції, Канади, України);
- акціонерні (наприклад, в США);
- змішані – акціонерні товариства, частина капіталу яких належить державі (в Японії, Бельгії).
Банківська система в сучасній ринковій економіці зазвичай включає три основні групи кредитно-фінансових інститутів:
- центральний банк;
- комерційні банки;
- спеціалізовані кредитно-фінансові установи.
Центральний банк здійснює керівництво всією кредитною системою країни, він покликаний регулювати кредит і грошовий обіг, контролювати й стабілізувати рух обмінного курсу національної валюти, згладжувати своїм впливом перепади у рівні ділової активності, цін та ін.
Центральний банк виступає в якості агента уряду. В цьому випадку він консультує уряд в таких областях, як управління національним боргом, валютна і кредитно-грошова політика. Крім того, він є представником уряду в фінансових операціях останнього.
Таким чином Центральний банк є одним з найважливіших інструментів механізму державного регулювання економіки і поєднує в тому чи іншому ступені функції банку і органу державного управління.
Особливе положення Центрального банку проявляється в тому, що він не має на меті отримання максимального прибутку і не конкурує в сфері бізнесу, не обслуговує населення – все це виконують комерційні банки.
Банківська система: комерційні банки
Комерційні банки є юридичними особами, яким на підставі ліцензії, що видається Центральним банком, надається право отримувати грошові кошти від фізичних та юридичних осіб і від свого імені розміщувати їх на умовах повернення і платності.
Крім цього, банки надають деякі спеціальні послуги державі, підприємствам і населенню. Сюди можна віднести: чекові обслуговування та розрахунково-касові операції, видачу грошей під заставу майна, середньо- і довгострокове кредитування спеціального призначення (наприклад, компаній, що розробляють родовища корисних копалин), проектне фінансування модернізації виробництва, надання позик в іноземній валюті, фінансування ризикових, венчурних проектів, лізинг устаткування та інші банківські операції та послуги.
Спеціалізовані кредитно-фінансові установи
Третій елемент банківської системи – спеціалізовані кредитно-фінансові установи, які займаються кредитуванням певних сфер і галузей господарської діяльності. В їх діяльності можна виділити одну або дві основні операції, вони домінують у відносно вузьких секторах ринку позичкових капіталів і мають специфічну клієнтуру. До їх числа відносяться інвестиційні банки, ощадні установи, страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії та ін.
Читайте також:
