Після відкриття в 1929 році Едвардом Хабблом червоного зсуву в спектрах віддалених галактик стало ясно, що Всесвіт розширюється. Одне із питань, що виникли в зв'язку з цим, було наступне: як довго буде тривати розширення і чим воно закінчиться? Сили гравітаційного тяжіння, що діють між окремими частинами Всесвіту, прагнуть загальмувати розбігання цих частин. До чого призведе гальмування – залежить від сумарної маси Всесвіту. Якщо вона досить велика, сили тяжіння поступово зупинять розширення і воно зміниться стисканням. В результаті Всесвіт зрештою знову «сплюснеться» в точку, з якої колись почав розширюватися. Якщо ж маса менша від деякої критичної маси, то розширення буде тривати вічно. Зазвичай прийнято говорити не про масу, а про густину, яка пов'язана з масою простим співвідношенням, відомим зі шкільного курсу: густина – це маса, поділена на об'єм.

Останні десять років вчені із японської обсерваторії AGASA спостерігають явище, яке науковці з усього світу не можуть однозначно пояснити. Вони реєструють особливі космічні промені.

Як відомо, космічні промені – це елементарні частинки і ядра атомів, що народилися і прискорені до високих енергій у Всесвіті. У навколоземному космічному просторі розрізняють декілька типів космічних променів. До стаціонарних прийнято відносити галактичні космічні промені, частки альбедо і радіаційний пояс. До нестаціонарних – сонячні космічні промені (СКП).

Неодимовий магніт – найсильніший серед усіх існуючих у світі постійних магнітів.

У середині 80-х років 20 століття був отриманий постійний магніт з рекордними характеристиками магнітних властивостей: залишковою магнітною індукцією («сила магніту») і коерцитивною силою (опірність розмагнічування). Два магніти розміром всього в декілька сантиметрів не зміг би роз'єднати руками навіть Шварценеггер. А свою «магнітну силу» вони втрачають лише на 1% за 100 років. Даний вид магніту був названий неодимовим, оскільки виготовляється зі сплаву рідкоземельного металу неодиму (Nd), заліза (Fe) і бору (B). 

Поняття подорожі в часі споконвіку викликало в людей різноманітні фантастичні уявлення про те, як можна здійснити стрибок крізь четвертий вимір. Але звичайно ж Вам не потрібні ні машина часу, ні фантастична просторова червоточина для того, щоб мандрувати крізь роки.

Як Ви можливо помічали, ми всі з Вами постійно беремо участь в процесі подорожі в часі. В загальному, час – це міра змін у Всесвіті, і подобається це нам чи ні, ми також постійно зазнаємо змін. Ми старіємо, планети рухаються навколо сонця, речі нищаться.

Ми вимірюємо проходження часу секундами, хвилинами, годинами і роками. Але це не означає, що час тече рівномірно. Так само як вода в річці, яка то прискорюється, то сповільнюється, в залежності від розмірів русла, час по-різному протікає в різних місцях. Іншими словами, час відносний.

З наукової точки зору структурована вода – це по суті всім нам відома прозора рідина, в якій молекули впорядковані певним чином, або по іншому, структура води – це те, як організовані її молекули. Завдяки такій організації молекул властивості води змінюються, що вже було доведено науково.

Про структуру води зараз дуже багато пишуть і говорять. Раніше, з точки зору хіміків структура води – це була структура самої молекули. Зараз вчені розглядають структуру води, як сукупність молекул. З наукової точки зору структура води – це те, як організовані молекули. Важлива організація, а не одна молекула.