Не так багато можна перерахувати досліджень в області нових матеріалів, які однаково б зацікавили і керівництво Пентагону, і шанувальників нових казок про Гарі Потера, і навіть агресивних ромулан з серіалу «Стар Трек». Сховатися людині хотілося давно, - сховатися, немов героєві відомого роману Герберта Уелса, так щоб всіх бачити, і залишатися при цьому не видимим нікому. Але давно вже було доведено: це неможливо. Абсолютна невидимість суперечить природі зору: щоб бачити, людині треба спотворювати світлові промені і поглинати їх, зовсім непомітно таке не вдасться.
Перші і досить очевидні спроби обійти цю заборону робилися досить давно. Наприклад, Рей Олден з університету Північній Кароліні вже п'ять років намагається запатентувати свою ідею тканини-хамелеона: на ній встановлені мікровипромінювавчі, що імітують колір тіла, розташованого десь поблизу. Так, наприклад, танк, який їде прерією, замаскується в бурий колір, такий як у висохлої трави під днищем, завдяки встановленим там телекамерам.
Проведено ще один експеримент, результати якого автори трактують на користь існування холодного ядерного синтезу.
Група вчених з університету Пердю (штат Індіана, США) під керівництвом Йібан Сюй Yiban Xu) і Адама Батта (Adam Butt) показали, що явище сонолюмінесценції призводить до протікання реакції ядерного синтезу. Про це свідчать утворені в ході реакції нейтрони. Сюй і Батт поставили лабораторний експеримент з використанням тієї ж тестової комірки, що й доктор Рузі Талейархан (Rusi Taleyarkhan) з Окриджської лабораторії в 2002 році, проте в якості джерела нейтронів використали Каліфорній-252. Його перевага полягає в тому, що він є безперервним, а не імпульсним, джерелом нейтронів.
Група інженерів з Пенсільванського університету за допомогою білого лазера створила оптичний пінцет, який успішно ловить, утримує і пересуває мікроскопічні предмети, а в перспективі дозволить класифікувати їх методом лазерної спектроскопії.
Таким чином, як стверджує доктор Чживень Лю (Zhiwen Liu), його групі вдалося «однією з перших продемонструвати ефект об'ємного утримування (захоплення) і маніпулювання мікроскопічними об'єктами за допомогою білого лазера». Можливо, створений групою Лю оптичний пінцет можна буде використовувати для проведення оптичної розсіювальної спектроскопії утримуваного об'єкта в широкому діапазоні хвиль, повідомляється в прес-релізі Пенсільванського університету.
Фізики виявили нові докази існування тетракварків - гіпотетичних частинок, які складаються з двох кварків і двох антикварків. Свої доводи вчені опублікували в журналі Physical Review Letters.
Кварки - це елементарні частинки з дробовим електричним зарядом, з них складаються частинки, названі адронами. До останніх, зокрема, належать протони, нейтрони і мезони. Кварки не зустрічаються у вільному вигляді, тому вченим доводиться вивчати їх характеристики за допомогою непрямих експериментів.
Канадські вчені, використовуючи для реконструкції зображення метод комп'ютерної томографії, навчилися отримувати тривимірне зображення окремої молекулярної орбіталі.
Поняття одноелектронних хвильових функцій (орбіталей) було введено для опису електронної структури молекул і описує стан окремого електрона, що знаходиться в усередненому полі всіх інших електронів і ядер. Протягом десятиліть це поняття залишалося "математичною абстракцією", оскільки орбіталі не були доступні безпосередньому експериментальному спостереженню. З розвитком експериментальної техніки з'явилися методи, що дозволяють досить детально дослідити розподіл електронної густини в молекулах. З цією метою може використовуватися, наприклад, скануюча тунельна мікроскопія, яка дозволяє працювати з молекулами на поверхні твердого тіла (неминучою платою за це є викривлення розподілу електронної густини). Є й методи, що дозволяють працювати з молекулами в газовій фазі: такий, наприклад, варіант фотоелектронної спектроскопії, що дозволяє ніби "підсвічувати" молекулу електронами зсередини), що дає можливість реєструвати дифракційну картину, яка відображає розповсюдження електронної хвилі в тривимірному потенціалі молекули. Проте жоден з існуючих методів не дозволяв отримати неспотворене тривимірне зображення електронної хвильової функції (включаючи інформацію про її фазу).