Негашене вапно – в’яжучий матеріал, який в основному складається з оксиду кальцію (CaO).

Види негашеного вапна

Вапно виробляють з природних кальцієво-магнієвих гірських порід, що складаються з карбонату кальцію СаСО₃, карбонату магнію MgCО₃ і домішок у вигляді піску та глини. При нагріванні в печі кальцієво-магнієвих порід до температури 900...1300 °С вони розкладаються на суміш оксидів кальцію СаО, магнію MgO і вуглекислий газ СО₂. Продукт випалювання крім чистих оксидів завжди містить деяку кількість інших речовин (SiО₂, А1₂О₃, Fe₂О₃), а також їхніх сполук з СаО і називається – негашене вапно.

Калійні добрива – основний фактор, що визначає оптимальний режим калію в ґрунті. При систематичному застосуванні калійних добрив родючість ґрунту неухильно зростає. Однак вносити їх необхідно обачно. Так, при помірних дозах добрив пересування калію нижче орного горизонту мізерне навіть в умовах піщаних ґрунтів і червоноземів субтропіків. Однак збільшення доз калійних добрив або систематичне внесення завищених доз, що не відповідають потребам культур, призводить до істотних втрат калію за рахунок міграції.

Застосування калійних добрив – необхідна умова отримання високих і стійких врожаїв сільськогосподарських культур. Рівень використання калію один з показників інтенсивності сучасного землеробства.

Природний газ – це суміш газоподібних вуглеводнів, у складі якої переважає метан (80–97 %). Утворюється в надрах землі при повільному анаеробному (без доступу повітря) розкладанні органічних речовин.

Природний газ відноситься до корисних копалин. Часто він є попутним газом при видобутку нафти.

Фолієва кислота (N-птероїл-L-глутамінова кислота) – це голкоподібні блідо-жовті кристали, дуже погано розчинні у воді, стабільні у слабко кислих і нейтральних водних розчинах. Кислота широко поширена в природі, міститься у всіх тваринних, рослинних і мікробних клітинах. Особливо багато її міститься у листках зелених рослин і в таких продуктах харчування, як печінка (240 мкг в 100 г), нирки (56 мкг в 100 г), зелені овочі (петрушка – 110 мкг в 100 г, салат – 48 мкг в 100 г), хліб з цільного зерна і борошна грубого помелу (20–30 мкг в 100 г). М'ясо, яйця і молоко бідніші на фолієву кислоту (4–15 мкг в 100 г).

Свою назву отримала у 1941 році. Так було названо препарат, отриманий із шпинату, який стимулював ріст Streptococcus faecalis R. і L. casei.

Саліцилова кислота (2-оксибензойна кислота), C₇H₆O₃ – одна із найбільш розповсюджених оксибензойних кислот. За звичайних умов це безбарвні кристали. Широко поширена в природі, переважно у вигляді глікозидів її метилового ефіру. Саліцилова кислота в незначних кількостях міститься у вишні, малині, суниці та інших ягодах як складова частина.