Як відомо, мінеральні добрива – це неорганічні сполуки, що містять поживні речовини, необхідні для нормального розвитку рослин. Це дуже важливий елемент сільського господарства, адже він істотно підвищує його ефективність. Застосування мінеральних добрив дозволяє покращити врожайність та зменшити затрати людської сили.
Значення мінеральних добрив
Відомо, що вуглець, кисень, водень, азот, фосфор, калій, сірка, кальцій, магній і залізо є основними елементами, що входять до складу рослин, і, отже, необхідні для їх розвитку. Листя рослин поглинають з повітря діоксид вуглецю, а коріння – вологу, задовольняючи потреби рослини у вуглеці, кисні і водні. Інші елементи засвоюються корінням рослин у вигляді розчинів мінеральних солей. Потреби рослин в солях, що містять азот, фосфор і калій, вимірюються сотнями мільйонів тонн на рік. Потреба в солях, що містять інші елементи – у багато разів нижча.
Для нормального росту рослинам також необхідні сполуки бору, міді, молібдену, цинку, кобальту і марганцю, але в дуже невеликих кількостях. Мінеральні добрива, що містять у своєму складі ці елементи, називаються мікродобривами. Мінеральні і органічні добрива, що додаються в ґрунт, дозволяють постачати рослини настільки необхідними для них поживними речовинами.
Застосування мінеральних добрив в сільському господарстві не тільки підвищує врожайність культур, а й покращує якість сільськогосподарської продукції. Так, підвищується вміст білків в злаках, збільшується вміст цукру в буряках і винограді, крохмалю в картоплі, поліпшуються властивості волокна бавовнику та льону. Тим самим підвищується рентабельність сільськогосподарського виробництва і скорочується потреба в робочій силі.
Класифікація мінеральних добрив
Простими, або односторонніми, добривами називають мінеральні добрива, що містять тільки одну поживну речовину. Комплексними, або багатосторонніми, добривами називають мінеральні добрива, що містять дві і більше поживних речовини. Якщо комплексні добрива отримані в результаті протікання хімічних процесів, то вони називаються складними, а якщо шляхом механічного перемішування простих добрив, то вони називаються змішаними. Добрива, що містять у своєму складі 30% і більше поживних речовин називають концентрованими.
Азотні добрива, що випускаються промисловістю, містять поживний елемент – азот у вигляді аміаку, іонів амонію NН4+, іонів NO3– і аміногрупи – NH2–. Вони можуть бути твердими (аміачна, натрієва і кальцієва селітри, карбамід, сульфат амонію) і рідкими (аміак, водний аміак і аміакати). Кальцієва і натрієва селітри відносяться до фізіологічно лужних добрив, всі інші – фізіологічно кислі добрива. Тривале застосування останніх викликає підвищення кислотності ґрунту і необхідність його вапнування або переходу на лужні добрива.
Мінеральні добрива можуть розчинятися у воді, що дозволяє їм добре засвоюватися рослинами на будь-яких ґрунтах, і не розчинні у воді. Розчинні фосфорні добрива діляться на водорозчинні, цитратнорозчинні і лимоннорозчинні. Цитратнорозчинні добрива розчиняються в аміачних розчинах цитрату амонію і досить добре засвоюються рослинами. Лимоннорозчинними добривами називаються фосфорні добрива, розчинні в 2%-ній лимонній кислоті. Так як вони менш розчинні, то діють на рослини повільніше. Ці добрива ефективніші при їх використанні на кислих ґрунтах.
Випускаються також повільно діючі добрива зі штучно зниженою розчинністю водорозчинних поживних речовин, що виключає їх швидке вимивання з ґрунту.
Тверді мінеральні добрива поставляються в основному в гранульованому вигляді (у вигляді кулястих частинок), рідше у вигляді кристалів. Гранульовані добрива менше злежуються і краще розсіюються, тому вони зручні для застосування.
Читайте також:
