Аналіз ДНК: встановлення батьківства (материнства)

Аналіз ДНК оснований на порівнянні фрагментів ДНК (так званих "генетичних локусів" або просто "локусів") між можливим батьком (матір'ю) і даною дитиною. Дитина отримує одну половину своєї ДНК від матері, а іншу від батька, причому цей процес більше, або менш випадковий. Це означає, що дитина та її батько (мати) будуть мати між собою половину однакових генів. Якщо ми візьмемо конкретну ділянку ДНК дитини і порівняємо її з аналогічною ділянкою у можливого батька, то з вірогідністю 50% вона буде однакова між ними. Якщо ми порівняємо 12 різних ділянок, то тоді, відповідно до законів статистики, приблизно 6 з них будуть однаковими. У такому випадку, ймовірність того що передбачуваний батько є справжнім біологічним батьком цієї дитини буде 99.99%. Однак, якщо тільки 1-2 локуси з 12 вивчених будуть збігатися, то тоді ймовірність того, що передбачуваний батько є біологічним батьком цієї дитини буде така ж як і для будь-якої іншої людини взятої випадковим чином. У такому випадку передбачуваний батько не може бути біологічним батьком даної дитини і повинен бути винесений негативний висновок про генетичну спорідненість.

На точність аналізу ДНК впливає два основних фактори – кількість вивчених генетичних локусів та їх природа. Якщо ми проаналізуємо ДНК всіх людей на Землі, то виявиться що більш ніж 99% її послідовності буде однаковою між ними в незалежності від кольору шкіри, статі та національності досліджуваних. Якщо ми візьмемо для аналізу ці "однакові" ділянки, то ми не побачимо різниці між чоловіком і жінкою, між австралійським аборигеном та англійським банківським службовцем. Однак існують такі ділянки, які унікальні мало не для кожної людини (це те, що робить нас відмінними один від одного), або присутні у невеликої кількості людей. Серед цих ділянок, ділянки гіперваріабельної ДНК, що називаються STR (від англійського simple tandem repeats – прості тандемні повтори) що найчастіше використовуються при генетичній ідентифікації людей. Чим більше ділянок такої природи як STR буде проаналізовано, тим вищою буде ймовірність встановлення (або спростування) батьківства (материнства). В даний час зазвичай аналізується кожен зразок ДНК за 16 STR локусами, що забезпечує ймовірність 99.9999% при підтвердженні батьківства (материнства) і 100% при його спростуванні.

Емоційні стани людини зумовлені соціальними умовами існування і мають особистісний характер. Емоції – це суб'єктивні переживання, що сигналізують про благополучний або неблагополучний стан організму і психіки. Почуття ж мають не тільки суб'єктивний, а й об'єктивний предметний зміст. Вони викликаються об'єктами, що мають ціннісне особистісне значення, і адресуються до них.

Якість переживань, зумовлених почуттями, залежить від того особистісного змісту і значення, яке має для людини предмет. Звідси почуття пов'язані не тільки із зовнішніми властивостями об'єкта, що сприймаються безпосередньо, а й з тими знаннями і поняттями, які має людина про нього. Почуття мають дієвий характер, вони або спонукають або пригнічують активність людини. Почуття, які спонукають активність, називаються стенічними, почуття, які пригнічують її – астенічними.

Емоції і почуття – це своєрідні стани психіки, що накладають відбиток на життя, діяльність, вчинки і поведінку людини. Якщо емоційні стани визначають в основному зовнішню сторону поведінки і психічної діяльності, то почуття впливають на зміст і внутрішню сутність переживань, зумовлених духовними потребами людини.

До емоційних станів відносять: настрої, афекти, стреси, фрустрації і пристрасті.

Радіація була присутня на Землі і в космосі завжди. Знання пересічного жителя планети про вплив радіації на живі організми і на людину мізерні і викривлені міфами.

Наочним прикладом необхідності знань про вплив радіації на організм людини показала аварія на Чорнобильській АЕС. На той момент необхідні знання мали тільки вузький ряд фахівців. Людей з Прип'яті почали евакуювати через кілька діб, у Києві не скасували парад. Весь цей час люди нічого не знали про те, що вже піддаються невидимій небезпеці, особливо в Прип'яті. У суспільстві природно стали ходити різні чутки про неіснуючу радіацію, наприклад, наївно вважали, що смертельний вплив радіації можна "гасити" горілкою і спиртом. А необхідних знань катастрофічно не вистачало. Не враховувався вплив вторинної радіації на організм людини. Ліквідатори ЧАЕС при усуненні наслідків вибуху четвертого енергоблоку, розкидані навколо уламки хапали голими руками, не знаючи що у них в руках смертельна небезпека. Все вищевказане лише невелика частина того, що тоді відбувалося. Хотілося б віддати належне всім Ліквідаторам, хто поїхав тоді на ЧАЕС, віддали свої життя і здоров'я, не отримавши при цьому практично ніякої компенсації і визнання країни.

Вібрація – механічні коливання, коливання твердих тіл.

Про вібрацію також говорять в більш вузькому сенсі, маючи на увазі механічні коливання, що здійснюють відчутний вплив на людину. У цьому випадку мається на увазі частотний діапазон 1,6-1000 Гц.

Взагалі, якщо про дію електричного струму, шуму  чи забруднення навколишнього середовища трублять по всіх засобах масової інформації, то про вібрацію як таку рідко згадується. А вона також є шкідливим та негативним фактором і про її вплив на людину варто знати, особливо якщо Ваша професія пов’язана з цим явищем.

Електричний струм – це впорядкований рух електричних зарядів. Сила струму в ділянці кола прямо пропорційна різниці потенціалів, тобто напрузі на кінцях ділянки і обернено пропорційна опору ділянки кола.

Доторкнувшись до провідника, що знаходиться під напругою, людина включає себе в електричний ланцюг, якщо він погано ізольований від землі або відразу дотикається до об'єкту з іншим значенням потенціалу. У цьому випадку через тіло людини проходить електричний струм.

Дія електричного струму на організм людини

Дія електричного струму на живу тканину на відміну від дії інших матеріальних факторів (пари, хімічних речовин, випромінювання та ін.) носить своєрідний і різнобічний характер. Проходячи через організм людини, електричний струм здійснює термічну, електролітичну і механічну дію. Ці фізико-хімічні процеси притаманні як живій, так і неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, яка є специфічним процесом, властивим лише живій тканині:

• термічна дія струму проявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, які знаходяться на шляху струму, що викликає в них серйозні функціональні розлади;
• електролітична дія струму проявляється в розкладанні органічних рідин, у тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічні складу;
• механічна (динамічна) дія струму виявляється у розриві, розшаруванні та інших пошкодженнях різних тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини та ін.;
• біологічна дія струму проявляється в подразненні й порушенні живих тканин організму, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, що протікають при нормальному функціонуванні організму.

Електричний струм, проходячи через організм, подразнює живі тканини, викликаючи в них відповідну реакцію – збудження, яке є одним з основних фізіологічних процесів і характеризується тим, що живі утворення переходять зі стану відносного фізіологічного спокою в стан специфічної для них діяльності.