Проблема вибору професії відома з давніх часів. Як вибрати професію? До таких питань в різний час зверталися Арістотель, Т. Мор, Т. Кампанелла, Р. Оуен, Т. Гоббс, М. Монтень, Гете, Гегель. І вона неоціненно важлива, оскільки зачіпає інтереси як окремо взятої людини, так і суспільства в цілому. Вона визначає чи побудує людина кар'єру, чи буде розвиватися суспільство.

Пошук роботи – поширене вимушене заняття багатьох українців. На жаль ситуація на ринку праці дуже слабко покращується, а інколи і погіршується. Отож питанням «де знайти роботу» задається все більше наших співвітчизників.

Однозначну відповідь на дане запитання дати важко. Ми не раз чули фантастичні життєві історії успіху, коли людина буквально з абсолютного нуля виростає до цілком пристойного і заможного бізнесмена. Але це одиничні випадки. Зазвичай людина не може знайти бодай якусь некваліфіковану роботу.

Отже, опинившись без будь-якого заняття Ви задумалися: «Де знайти роботу?». Існує кілька найбільш дієвих методів.

Де знайти роботу? Спитайте у друзів

Поки в нашій державі найдієвішим способом працевлаштування є «людський телефон». Оскільки робочих місць не вистачає, а охочих працювати завжди вдосталь, то підприємці часто навіть не оголошують про вакансію, оскільки вже існуючий персонал має родичів, друзів, знайомих… кумів. Тому вже на другий день після появи вакансії у підприємця з’являється чималий вибір кандидатів на працевлаштування.

Тому якщо Ви не знаєте де знайти роботу, обов’язково розказуйте про це всім знайомим, не забуваючи при цьому питати їх де працюють вони і чи нема там якоїсь вакансії.

Як знайти роботу? Це питання може виникнути не тільки у вчорашнього студента. Багато людей, які мають трудовий стаж, з тих чи інших причин виявляються вимушеними змінити місце роботи або навіть рід діяльності.

Стародавні ідеї про створення штучної людини відрізняла від сучасних одна важлива риса - у них обов'язково присутній елемент непізнаваного, що допускає можливість «вселення душі». Цим елементом могла бути любов, як у міфі про Галатею, чарівні заклинання, жива вода, навіть виключно механічні істоти або були запущені якоюсь непізнаною стихією, або створені самим божеством. З настанням же часів механістичного матеріалізму, коли багато пристроїв перестали бути простими знаряддями праці і отримали деякі елементи логіки та алгоритмів: годинник, музичні шкатулки, заводні іграшки, винахідники вперше задумалися про реальну можливість створення вже не стільки тіла штучної людини, скільки його мислення і навіть душі. І з цього часу в людство вселився глибинний страх перед усім супутнім таких ідей, джерелом якого був древній міф про замах на божественні прерогативи і бажання стати рівними Богові. У різних формах подібний міф існував не тільки в Біблійних писаннях, а практично у всіх релігіях. Звернувшись до художньої літератури, що стосуються створення штучної людини, можна простежити чітку закономірність: чим менше подій допускали можливість «вселення душі» в рукотворну істоту при його створенні, тим більш трагічно, автор прагнув закінчити свій твір. Казка про Піноккіо закінчувалася добре, тільки тому, що папа Карло зробив його з вже одушевленого поліна, чого не можна сказати про творіння Франкенштейна, Гомункула з поеми Гете «Фауст», стародавнього Голема.

Це дуже серйозне питання: що таке алкоголь? Вчені вивчили алкоголь досконало. Однак соціологічні опитування показують, що наші побутові уявлення про алкоголь часто суперечать науковим даним. Люди достеменно не знають що таке алкоголь. Їм властиво більше орієнтуватися на особистий досвід і власні відчуття. Якщо людині здається, що алкоголь його бадьорить, то навряд чи вона легко погодиться з безперечним науковим фактом, що алкоголь відноситься до психоактивних речовин гальмуючої, а не стимулюючої дії. Але заперечувати або ігнорувати науку безглуздо і шкідливо. Про алкоголь складено і циркулює стільки нетверезих байок, безглуздих домислів, шкідливих міфів і явної брехні, що давно настав час познайомитися з сухими тверезими фактами.