Цукровий діабет - це захворювання, основане на підвищенні вмісту цукру (глюкози) у крові.
Клітини підшлункової залози (бета-клітини) виробляють інсулін - гормон, який відповідає за те, щоб глюкоза поставлялася клітинам в достатній кількості, а якщо бути точнішим, то служить для поглинання цукру клітинами. При цукровому діабеті організм отримує недостатню кількість інсуліну і, не дивлячись на підвищений вміст глюкози в крові, клітини починають страждати від її нестачі.
Форми діабету
Діабет I типу
Інсулінозалежний цукровий діабет (діабет молодих, діабет худих). Найчастіше виникає у віці до 40-ка років. Перебіг хвороби досить важкий і у всіх випадках потребує лікування за допомогою інсуліну.
Причина: вироблення організмом антитіл, які знищують клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін.
Діабет I типу є довічним захворюванням. Лікування цукрового діабету І типу вимагає постійного введення інсуліну в організм за допомогою шприца або інших розроблених для цього пристроїв. Прийом інсуліну в таблетках неможливий через те, що він руйнується в шлунково-кишковому тракті. Інсулін повинен вводитися одночасно з прийомом їжі. Необхідна сувора дієта, з якої виключаються швидко засвоювані вуглеводи (цукор, солодощі, фруктові соки, цукровмісні лимонади).
Діабет II типу
Інсулінонезалежний цукровий діабет (діабет літніх, діабет огрядних). Виникає після 40-ка років, найчастіше на тлі надлишкової маси тіла.
Причина: при надлишковій масі тіла клітини перевантажені поживними речовинами і втратили чутливість до інсуліну.
Лікування цукрового діабету ІІ типу інсуліном необхідне не всім хворим. Лікування та дози може призначати тільки висококваліфікований фахівець.
Спочатку при лікуванні цукрового діабету II типу призначається дієта. Далі необхідно слідувати рекомендаціям лікаря. Частіше за все рекомендується повільно знижувати вагу (по 2-3 кг на місяць) до нормальної і підтримувати її протягом всього життя. Якщо дієти недостатньо, то вдаються до цукрознижуючих таблеток, і, в крайньому випадку, до інсуліну.
Симптоми цукрового діабету
- часте сечовипускання і відчуття невгамовним спраги;
- швидка втрата ваги, часто при хорошому апетиті;
- відчуття слабкості або втоми;
- швидка стомлюваність;
- неясність зору ("біла пелена" перед очима);
- зниження статевої активності, потенції;
- оніміння і поколювання в кінцівках;
- відчуття тяжкості в ногах;
- запаморочення;
- затяжний перебіг інфекційних захворювань;
- повільне загоєння ран;
- падіння температури тіла нижче середньої відмітки;
- судоми литкових м'язів.
При виявленні подібних симптомів слід негайно звернутися до лікаря та почати лікування цукрового діабету. Цукровий діабет є дуже серйозною і небезпечною хворобою.
Для початку цукрового діабету І типу характерне швидке погіршення самопочуття і більш виражені симптоми зневоднення організму. Такі хворі потребують термінового призначення препаратів інсуліну. Без відповідного лікування може виникнути загрозливий стан - діабетична кома.
Для того, щоб встановити діагноз цукрового діабету, необхідно визначити рівень вмісту цукру в крові: при підвищенні рівня цукру крові натще (час останнього прийому їжі > 8 годин) більше 7,0 ммоль/л двічі у різні дні, діагноз цукрового діабету не викликає сумніву.
При рівні цукру крові натщесерце менше 7,0 ммоль/л, але більше 5,6 ммоль/л для уточнення стану вуглеводного обміну необхідно провести глюкозотолерантний тест. Процедура проведення даного тесту полягає в наступному: після визначення вмісту цукру в крові натще (період голодування не менше 10 годин), необхідно прийняти 75 г глюкози. Наступне вимірювання рівня цукру в крові проводять через 2 години. Якщо рівень цукру крові більше 11,1 можна говорити про наявність цукрового діабету. Якщо рівень цукру крові менше 11,1 ммоль/л, але більше 7,8 ммоль/л - говорять про порушення толерантності до вуглеводів. При більш низьких показниках рівня цукру в крові пробу слід повторити через 3-6 місяців.
Причини виникнення цукрового діабету
Спадкова схильність. Необхідно звести нанівець всі інші фактори, що впливають на розвиток цукрового діабету.
Ожиріння. Посилено боротися з надмірною вагою.
Деякі хвороби, в результаті яких відбувається ураження бета-клітин, що виробляють інсулін. Це хвороби підшлункової залози - панкреатит, рак підшлункової залози, захворювання інших залоз внутрішньої секреції.
Вірусні інфекції (краснуха, вітряна віспа, епідемічний гепатит і деякі інші захворювання, включаючи грип). Ці інфекції відіграють роль спускового механізму для людей групи ризику.
Нервовий стрес. Людям групи ризику слід уникати нервового й емоційного перенапруження.
Вік. При збільшенні віку на кожні десять років вірогідність захворювання на діабет підвищується в два рази.
Лікування цукрового діабету
"Це захворювання невиліковне, проте з ним можна відмінно порозумітися", - приблизно такі слова чує від лікаря кожен новоприбулий до лав діабетиків.
У наш час цукровий діабет набув характеру епідемії. Сьогодні він займає "почесне" третє місце серед причин смертності від різних захворювань.
Жертвами цукрового діабету стали багато відомих людей - Едгар По, Ернест Хемінгуей, Баскін Роббінс, Микола Озеров, Юрій Андропов - їх життя і творчість були перервані найтяжчими ускладненнями цього підступного захворювання.
Небезпечними ускладненнями діабету є інсульти, інфаркти міокарда, ниркова недостатність, гангрена, сліпота - і це далеко не все, до чого може призвести розвиток захворювання. Страшно уявити, що кожні 30 секунд у світі проводиться ампутація кінцівок, уражених гангреною, яка виникла внаслідок прогресуючого діабету. Каталізатором ускладнень може бути будь-який поштовх, навіть невеликого стресу досить для того, щоб це хронічне захворювання показало своє страшне обличчя.
У хворих на цукровий діабет, внаслідок судинних ускладнень існує загроза розвитку «діабетичної стопи» (патологічних змін в стопах). Сприяє цьому надлишковий тиск на окремі ділянки стопи. Своєчасно виявивши ділянки підвищеного тиску на підошовній частині стопи (за допомогою комп'ютерної подометрії) можна розвантажити критичні зони, застосовуючи спеціальні ортопедичні устілки.
Механізм впливу цукрового діабету на організм людини
Для нормальної роботи клітин організму їм необхідне джерело енергії - цукор, з крові він надходить через свого роду "дверцята", які відкриває "ключ" - гормон підшлункової залози інсулін. Нестача інсуліну не тільки змушує клітини "голодувати", а й призводить до збільшення незатребуваного цукру в крові. У свою чергу, зайвий цукор веде до порушення обміну жирів і накопичення в крові "поганого" холестерину. При цьому на судинних стінках формуються атеросклеротичні бляшки. Просвіт судин поступово звужується, і кровотік в тканинах сповільнюється аж до повного припинення. Найбільш уразливими органами є ноги, мозок, нирки, серце і очі.
На жаль, при щоденних ін'єкціях штучного інсуліну організм поступово виробляє до нього антитіла, і дія препарату спочатку слабшає, а потім взагалі припиняється.
Лікування цукрового діабету - здорове харчування
Одна з головних життєзабезпечуючих функцій організму - засвоєння їжі. Якість її кардинально впливає на адаптивні функції. Сучасний інформаційний простір переповнений публікаціями про правильне харчування. Всі відомі дієти радять щось виключити з раціону, а щось додати до нього, і всі вони адресовані великим групам людей, які цікавляться здоровим харчуванням.
Між тим, кожен з нас абсолютно індивідуальний в усьому, в тому числі у своїх тонких реакціях на їжу. І здорове харчування - поняття унікальне для кожної людини.
Подорож їжі в організмі можна розділити на три стадії: надходження їжі в травний тракт, проникнення речовин у кров, виділення "відходів виробництва".
На стадії надходження їжі ми можемо відстежити якість та змінити співвідношення. На етапі попадання в кров ми вже нічого зробити не можемо. Третя стадія процесу - видільна. Тут ми теж ніяк на ситуацію вплинути не в силах. Значить, для нас принципово цікавий саме перший етап, на якому можна реально впливати на обмін речовин.
Надзвичайно важливим стає завдання відділення продуктів, не засвоюваних організмом (викликають непродуктивні витрати енергії, надмірне утворення шлаків і т. д.), від продуктів засвоюваних.
Вирішивши її, ми отримуємо:
- усунення перевантажень імунної та травної систем;
- стабілізацію в міжклітинному просторі рівня вмісту кисню, необхідного для окислення «шлаків»;
- розвантаження систем, що виводять продукти життєдіяльності;
- повернення організму до оптимального режиму функціонування, тобто, до відновлення адаптивних функцій, необхідних для боротьби з хворобами.
Головне, все, що відбувається далі, робиться самим організмом, який краще знає, «де, коли і скільки».
Індивідуальне здорове харчування виявляється дуже ефективним для лікування цукрового діабету, для пацієнтів з синдромом хронічної втоми, з надлишком або дефіцитом ваги, з частими головними болями і нападами мігрені. Правильне харчування (імунологічно нейтральне) - вирішальний фактор в позбавленні від частих «простудних» захворювань, від алергічних хвороб (ексудативного діатезу, атопічного дерматиту, екземи, полінозу, бронхіальної астми). Здорове харчування дає серйозний ефект у лікуванні гіпертонічної хвороби, псоріазу, підвищення рівня холестерину в крові.
Є продукти, які ми переварюємо добре і вони потрапляють в кров у вигляді поживних речовин, даючи нам енергію та матеріали для життєдіяльності. Проходячи травний конвеєр, їжа доводиться до стану, коли організм може її засвоювати, не реагуючи на неї, як на чужорідну в імунному сенсі. Жир перетворюється на жирні кислоти, складові цукру - в глюкозу, білки - в амінокислоти. Тобто в «паливо» і «будівельний матеріал» людського тіла. Так виглядає правильне харчування. Воно забезпечує нам довгі роки функціональної цілості.
Але у кожного з нас є продукти, з якими наше травлення не справляється. Згідно з даними біохіміків, їжа може потрапляти в кров у недоперетравленому вигляді (це явище називають «трансцитозом»). Таке «вторгнення» не може не викликати специфічної реакції імунної системи. На видалення «харчового сміття» доводиться витрачати резерви кисню, амінокислот, глюкози, вітамінів. Цією роботою зайняті імунітет, печінка, нирки і інші системи. Це і є неправильне харчування: виникає реакція імунної системи на їжу, яка приносить постійне зайве навантаження. За логікою сталості внутрішнього середовища, все «неправильне» має бути знищене, видалене.
У цих умовах на саморегуляцію, налагодження «хворих місць», протистояння шкідливим чинникам навколишнього середовища просто не залишається сил. Нормальний обмін речовин неможливий, адекватний захист від інфекцій - теж.
Використанні матеріали: stomed.ru.
Читайте також: