Ячмінь – гостре хворобливе гнійне запалення мейбомієвих залоз або інших залоз краю повік. Часто викликається мікроорганізмами Staphylococcus aureus. Зовнішній ячмінь – гостре бактеріальне запалення сальних або потових залоз з формуванням локального абсцесу. Внутрішній ячмінь, або мейбоміт, виникає при гнійному запаленні мейбомієвих залоз.
Проникнення мікроорганізмів у волосяний мішечок вії або сальну залозу спостерігається переважно в ослаблених людей зі зниженою опірністю організму до різного роду інфекцій. Ячмінь на оці нерідко виникає на фоні тонзиліту, запалення навколоносових пазух, захворювань зубів, порушень фізіологічної активності шлунково-кишкового тракту, глистових інвазій, фурункульозу, цукрового діабету. Часто поєднується з блефаритом.
Перебіг захворювання
На початку захворювання при зажмурюванні з'являється відчуття дискомфорту біля вільного краю повіки, пальпація цієї ділянки болюча. З появою інфільтрату біля краю повіки наростає набряк. Інтенсивність болю зазвичай відповідає ступеню вираженості набряку. До 2–3-го дня з'являється гнійна «голівка» в ділянці хворобливого запаленого війкового краю повіки. На 4-й день «голівка» розкривається з виділенням некротичного «стержня» і гною. Після мимовільного розтину до кінця тижня симптоми (набряк, гіперемія) швидко зникають.
Іноді запальний інфільтрат складається з декількох, розташованих по сусідству чи злитих разом, головок. У таких випадках ячмінь нерідко супроводжується головним болем, підвищенням температури тіла, припуханням регіонарних лімфатичних вузлів.
Зовнішній ячмінь розташовується на краю повіки, де знаходяться потові залози. Внутрішній ячмінь можна побачити тільки при вивороті повіки. Навколо ячменю кон'юнктива збуджена, набрякла. Можливі збільшення і болючість привушних лімфатичних вузлів. Видавлювання ячменю дуже небезпечне, оскільки може призвести до розвитку орбітального целюліту, тромбозу вен орбіти, тромбозу кавернозного синуса і гнійного менінгіту (дуже рідко).
Ячмінь диференціюють від халазіону (при пальпації – щільний) і дакріоаденітом (інша локалізація вогнища запалення).
Профілактика захворювання
Ячмінь на оці – не найкраща прикраса. Особливо через його появу, та ще й у найбільш невідповідний момент, переживають представниці прекрасної половини людства. Тому варто докласти зусиль, щоб не допустити розвитку цього захворювання. Головна профілактика ячменю на оці – це перш за все дотримання правил особистої гігієни. Потрібно намагатися не чіпати і не терти очі брудними руками. Використовувати індивідуальну косметику та індивідуальні засоби особистої гігієни (рушник, тампони для вмивання та інше). Проте найважливішим є імунітет людини та загальний стан організму.
Ячмінь на оці: лікування
Лікування консервативне: краплі і мазі з антибіотиками, сухе тепло. Застосування «вологого тепла» неприпустиме, оскільки воно провокує появу нових абсцесів. При рецидивуючому характері захворювання призначають загальнозміцнювальну терапію, біодобавку «Пивні дріжджі». Також доцільно обстежитися в ендокринолога, гастроентеролога, дерматолога.
Як варіант сухого тепла в домашніх умовах можна зробити наступне. Зварити яйце і, обгорнувши його чистою носовою хустинкою, прикласти до очного яблука. Можна налити в маленький флакончик гарячої води і, обгорнувши його, також використовувати як міні-грілку на оці.
Лікування захворювання рекомендується проводити під наглядом лікаря-офтальмолога. Самолікування може призвести до розвитку серйозних ускладнень (кон'юнктивіту, кератиту, флегмони чи абсцесу очниці, які загрожують не тільки втратою зору, але й становлять небезпеку для життя хворого). Тому, якщо Ви підозрюєте у себе або родичів ячмінь, то звертайтеся до лікаря офтальмолога.
Прогноз щодо лікування ячменю хороший.
Читайте також:
