В Уругваї палеонтологи знайшли останки незвичайного стародавнього гризуна, який важив близько тонни і використовував свої передні зуби приблизно так само, як і сучасні слони.

Палеоконтакт – гіпотеза про відвідання Землі у минулому розумними істотами позаземної цивілізації. Через недоведеність і спекулятивність, яка витає навколо цього поняття, дослідники часто ігнорують доволі цікаві факти, що підтверджують наші обмежені знання. В даній статті спробуємо відкинути всілякі безпідставні доводи адептів НЛО-релігії і наведемо кілька цікавих важкозрозумілих фактів і співпадінь.

Релігія догонів

Про астрономічні уявленнях африканського народу догонів були списані, напевне, тонни паперу, і майже в будь-якій статті, присвяченій питанню палеоконтакту можна знайти короткий виклад їх астрономічних уявлень. На жаль, більш-менш ґрунтовне викладення астрономічного аспекту догонської міфологічної традиції було опубліковане в середині сімдесятих років, і зараз читачу важко доступне.

Вчені заявляють, що знайшли найстарішого кита, який колись мандрував Антарктикою. Цьому відкриттю слугувала знахідка 60-ти сантиметрової щелепної кістки посеред багатого на поклади закам’янілостей Антарктичного півострова.

Створіння, яке завдовжки досягало 6 метрів, мало повний рот зубів і харчувалося гігантськими пінгвінами, акулами та великими хрящовими рибами, чиї останки були також відкриті за щелепними кістками. Воно плавало полярними водами протягом еоцену, десь 49 мільйонів років тому. А це, як заявляє Томас Мьорс, палеозоолог Шведського музею історії природи, означає, що повністю водяні кити відокремилися від своїх предків ссавців значно швидше ніж вважалося досі.

Палеонтологи знайшли надзвичайно рідкісні викопні рештки нещодавно відкритого виду хижих динозаврів.

Двометровий Talos sampsonsi жив у дощовому та спекотному світі пізнього крейдяного періоду в Північній Америці. Він є одним із кількох представників сімейства троодонтидів підряду тероподів – невеликих, птахоподібних хижаків.

Динозавра названо на честь персонажу грецької міфології Талоса – крилатого гіганта, який міг рухатися із блискавичною швидкістю.

Люди люблять отримувати найновіші та найвизначніші технології, і вчені довго гадали, що древні люди не були винятком. Палеонтологи припускають, що наші предки не покидали Африку поки не винайшли удосконалені ручні сокири. Однак нові дослідження показали, що люди почали мігрувати з континенту з більш примітивними інструментами, хоча на той час уже була винайдена краща технологія.

З часом різні групи древніх людей розробили різні типи кам’яних інструментів. Найстаріші і найелементарніші інструменти – камені з гострими краями, отримані шляхом розбиття округлих валунів об більші кам’яні «ковадла» – належать до олдованської культури, яка датується часовим проміжком від 2,6 до 1,7 мільйонів років до нашого часу. Після олдованської більш складні інструменти були розроблені ашельською культурою приблизно 1,6 мільйона років тому. Ці більш складні інструменти, такі як каплеподібні ручні сокири, створені шляхом ударяння ретельно відібраних каменів об інші каменюки – ударники. Ці інструменти були корисними для ширшого спектру завдань ніж олдованські. Носії ашельської культури були першими людьми, які розселилися по земній кулі та існували ще 100 тисяч років тому.