Вчені заявляють, що знайшли найстарішого кита, який колись мандрував Антарктикою. Цьому відкриттю слугувала знахідка 60-ти сантиметрової щелепної кістки посеред багатого на поклади закам’янілостей Антарктичного півострова.
Створіння, яке завдовжки досягало 6 метрів, мало повний рот зубів і харчувалося гігантськими пінгвінами, акулами та великими хрящовими рибами, чиї останки були також відкриті за щелепними кістками. Воно плавало полярними водами протягом еоцену, десь 49 мільйонів років тому. А це, як заявляє Томас Мьорс, палеозоолог Шведського музею історії природи, означає, що повністю водяні кити відокремилися від своїх предків ссавців значно швидше ніж вважалося досі.
Виходячи зі знань про рештки китоподібних напівводяних ссавців, які існували 53 мільйони років тому, вчені вважали, що еволюція ссавців до китів відбувалась протягом 15 мільйонів років. Нове відкриття дає зрозуміти, що цей процес зайняв значно менше часу, а саме близько 4 мільйонів років.
Більше того, як стверджує все той же Томас Мьорс, чим швидше кити стали повністю морськими, тим швидше вони поширилися на увесь світ, тим самим довівши успіх своєї будови.
Кити жили в теплій Антарктиці
Навіть холодні води не стали на заваді раннім китам, оскільки протягом еоцену Антарктика була значно теплішою ніж сьогодні. Континент був зеленим, вкритий лісами і населений сумчастими, які вижили від періоду динозаврів. Береги були населені колоніями пінгвінів, зокрема і гігантськими. Крім того морські води були достатньо теплими для комфортного проживання шкірястих черепах та різноманітних акул.
До відома, міоцен – це геологічний період, вік якого сягає 25 мільйонів років. Епоха неогенового періоду почалася 23,03 мільйона років тому і закінчилася 5,332 мільйона років тому. Він характеризується зіткненням материків і горотворенням. Африка "врізалася" в Європу та Азію. Льодовиковий покрив в Південній півкулі поширився на всю Антарктиду, що призвело до охолодження клімату. Міграція ссавців з материка на материк відбувалася сухопутними мостами. Міоцен – період розвитку вищих мавп, в той час з'явилися людиноподібні мавпи – дріоморфи і рамаморфи.
Більшість ссавців міоцену вже відносилися до сімейств, які існують і понині – до основних родин рядів хижих, копитних, гризунів, хоботних, рукокрилих; сирен (морські корови і ламантини), китоподібних (кити і дельфіни). Примати, які існували ще в еоцені, дали в міоцені дуже важливі нові форми. Якщо уявити собі еволюційне дерево, що почалося найдавнішими приматами і призвело в кінцевому підсумку до людини, то десь ще до міоцену на ньому розмістилися невеликі Parapithecus і Propliopithecus. У міоцені з'являється Proconsul.
За матеріалами: nationalgeographic.com.
Читайте також:
- Новий вид динозаврів
- Відкриття польських палеонтологів
- Австралопітек-"донька Люсі"
- Від чого вимерли мамонти?
- Мамонти острова Врангеля вимерли раптово
