Шведські вчені прийшли до висновку, що остання відома популяція шерстистих мамонтів, яка мешкала на острові Врангеля, була знищена дуже швидко.
Дослідники підкреслюють, що причиною могли стати хвороба, людська діяльність або стихійне лихо, але майже напевно не зміна клімату.
Питання про те, що саме призвело до зникнення великих стад мамонтів Євразії і Північної Америки в кінці останнього льодовикового періоду, залишається гостро дискусійним. Деякі експерти вважають, що тварини були майже повністю винищені близько 10 тис. років тому представниками виду, який став домінуючим хижаком планети, - людьми. Інші стверджують, що більше винні кліматичні зміни, так як вид, пристосований для холодного клімату, не зміг адаптуватися до потепління.
Відомо, що остання колонія шерстистих мамонтів на острові Врангеля зникла зовсім недавно. Радіовуглецевий аналіз показав, що принаймні кілька особин жили тут приблизно в 1700 році до н. е.. Щоб вирішити загадку їхньої загибелі, дослідники зі Стокгольмського університету під керівництвом Андерса Ангербьєрна проаналізували зразки мітохондріальної ДНК, виділені з кісток і бивнів.
Вони вважали, що наявність ознак скорочення генетичного різноманіття означатиме, що до вимирання привів інбридинг. «Острів занадто малий, щоб протягом тривалого часу підтримувати життя популяції», - відзначають автори дослідження (площа острова Врангеля складає 7 600 кв. км, він був з'єднаний з Сибіром перешийком, який поступово зник під водою 12-9 тис. років тому).
Скорочення генетичної варіативності могло також виникнути в результаті зміни клімату, коли Земля увійшла в так званий період міжльодовиків, що було благом для багатьох тварин, але не для величезних «волохатих слонів».
На свій подив, вчені виявили, що генетична розмаїтість залишалася стабільною і навіть потроху збільшувалася аж до самого кінця. «Це говорить про те, що зникнення було викликано раптовою, а не поступовою зміною в житті мамонтів», - говорять автори дослідження.
Археологічні дані свідчать: люди добралися до острова лише через сто років після загибелі останнього мамонта. З іншого боку, перші прибульці могли просто не залишити слідів (або їх ще не знайшли), так що говорити про реабілітацію Homo sapiens як вбивці останнього мамонта зарано.
Якщо вибирати між кліматом і захворюванням, то, швидше за все, тварин знищив або катастрофічний шторм, або якась нова бактерія або вірус.
Результати дослідження опубліковані в журналі Proceedings of the Royal Society B.
За матеріалами Франс Прес.
