Головне нововведення Генрі Форда (1863–1947) в автомобілебудуванні – реалізація на практиці технології масового виробництва, яке не тільки зробила автомобіль загальнодоступним, а й призвело до збільшення темпів урбанізації США, а також перетворило цю країну на лідера світової економіки.
Генрі Форд народився в 1863 році в Дірборні, штат Мічиган. У 13 років він кинув школу і став учнем механіка в м. Детройт, а в 1879 році повернувся додому і два роки поєднував працю на сімейній фермі з роботою з обслуговування локомобілів в компанії «Вестінгауз». У 1891 році він знову виїхав до Детройту і отримав посаду інженера в «Едісон ілюмінейтінг компані». У 1893 році його одержимість «саморухомими екіпажами» завершилася створенням чотиритактного бензинового двигуна внутрішнього згорання і автомобіля «Квадріцикл» (1896). У 1899 році Форд заснував «Детройт отомобіл компані» (пізніше «Генрі Форд компані»), але в 1902 році через розбіжності з акціонерами пішов з неї. Однак як відомий конструктор і автогонщик він зміг вже у 1903 році створити нову компанію – «Форд мотор».
Але й тут його рішення виробляти недорогі загальнодоступні автомобілі викликало невдоволення акціонерів, більшість яких в 1906 році поспішила позбутися акцій, продавши їх Форду як президенту компанії. Отримавши свободу дій, Генрі Форд приступив до реалізації своїх ідей. У 1908 році були зібрані перші екземпляри його класичного автомобіля «Форд» моделі Т. Але його ціна, 850 доларів, була поки занадто висока для масового покупця.
Сконцентрувавши всі сили на виробництві однієї моделі і застосувавши принципи масового виробництва (насамперед конвеєрну збірку), Генрі Форд зумів скоротити час складання автомобіля до 93 хвилин. У 1913 році зі складальної лінії зійшло 250 тис. автомобілів, проданих за безпрецедентно низькою ціною – 500 доларів (в 1915 році вона була знижена вже до 390, а в 1925 році – до 290 доларів).
Прибуток компанії в 1914 році склав таку велику суму, що Генрі Форд вирішив поділитися нею зі своїми робітниками, збільшивши їх заробітну плату до 5 доларів на день (середня заробітна плата в галузі складала в той час 2,34 дол.) і скоротив робочий день з 9 до 8 годин.
У 1911 році Генрі Форд виграв процес проти синдикату «Ліцензовані виробники автомобілів», який звинуватив інженера в порушенні патенту, виданого в 1879 році на ім'я якогось Зьольдена. Всупереч очікуванням супротивників цей процес тільки збільшив популярність автомобілів Форда.
Весь прибуток Генрі Форд використовував для розширення бізнесу, що викликало невдоволення акціонерів. У 1917 році брати Джон і Хорес Доджі звернулися до суду, який постановив, що прибуток повинен сплачуватися акціонерам у вигляді дивідендів. У 1919 році, прагнучи відійти від виконання цього рішення, Генрі Форд приступив до скуповування акцій своєї компанії, і незабаром його сім'я стала єдиним її власником, а син Едсел – президентом.
Виробництво «Форда-Т» тривало до 1927 року. Усього було продано 15 млн. цих автомобілів. У 1920-і рокм в спробі контролювати «потоки сировини» Генрі Форд придбав каучукові плантації, лісозаготівельні підприємства, вугільні шахти, залізні рудники, сталеплавильні скляні заводи. У 1926 році частина капіталу сім'ї була вкладена у виробництво літаків. У 1927 році на новому заводі «Рівер-Руж» почалося виробництво моделі А, що надійшла на ринок в 1929 році.
Велика депресія завдала Форду ряд суттєвих ударів: довелося знизити заробітну плату, скоротити кількість робочих місць і відмовитися від авіаційного виробництва.
Через небажання співпрацювати з профспілками Генрі Форд відмовився підтримати прийнятий в 1933 році Закон про відновлення національної промисловості і Національний закон про трудові відносини (1935). Втім, у 1941 році, щоб отримати військові замовлення, він змушений був підписати колективний договір з профспілкою.
Генрі Форд залишався пацифістом, але його компанія, як і в роки I світової війни, розгорнула широкомасштабне виробництво військової техніки. У 1943 році помер Едсел, і Генрі Форд змушений був знову взяти на себе обов'язки президента «Форд мотор». У 1945 році він призначив на цю посаду свого онука Генрі Форда-молодшого, який вже після його смерті в 1947 році зумів відновити лідерство компанії у світовому автомобілебудуванні.
Читайте також:
