Левова частка українського автобусного виробництва давно припадає на дві корпорації - «Богдан» і «Еталон». Їх сумарний обсяг випуску автобусів України складає близько 6 тис. автобусів, а зайняли вони 63% місцевого ринку. До їх складу входять серед інших підприємство «Черкаський автобус» (колишня ЧАРЗ) і завод «Богдан» (колишня Луцький автозавод), Бориспільський і Чернігівський автозаводи.
Автобуси України: «Богдан» та «Еталон»
Переважну кількість усіх автобусів України складають «Богдан» А092 на шасі Isuzu, і «Еталон» А079 на шасі ТАТА (ліцензійний Mercedes-Benz). Обидва вони відносяться до малого класу, але досить умовно, оскільки «Еталон» А079, наприклад, має модифікації довжиною більше 8 м. Обидва виробники випускають широку лінійку модифікацій, включаючи міські, приміські та туристські машини. Найбільше «Богданів» працює в містах, а «Еталони» стали більш звичними на міжміських маршрутах. З технічної й експлуатаційної точки зору, обидві моделі можна порівняти як за надійністю, так і за експлуатаційними витратами, проте певні відмінності є. «Богдан» більш ергономічний, і управляти ним легше (більш «м'яка» педаль зчеплення і короткоходова «легкова» коробка передач). «Еталон» простіший в технічному обслуговуванні, на ньому воно менш трудомістке, та й запчастини дешевші і доступніші. Що стосується ресурсу, то по Україні вже є чимало автобусів даних марок, пробіг яких перевалив за мільйон кілометрів, але вони продовжують працювати.
Автобуси України: I-Van
В даний час на ці автобуси України попит незадоволений, тобто існує трьох-чотиримісячна черга, а тому корпорація «УкрАвто» почала випуск «клону» «Еталону» А079 на аналогічному шасі ТАТА, який отримав назву I-Van А07А. Цікаво, що ТАТА, уклавши попередньо з корпорацією «Еталон» договір на постачання автобусних шасі LP 613 і всіляко запевняючи, що нікому іншому поставляти ці шасі не буде, точно такий же договір уклала і з «УкрАвто» і почала без обмежень поставляти аналогічні шасі конкурентові.
Аналізу ідентичності автобусів ніхто не проводив, але, за оцінками фахівців, їх уніфікація становить не менше 95%. Це дозволило «УкрАвто» в'їхати в ринок на плечах «Еталону», навіть не створюючи повноцінної сервісної мережі і особливо не піклуючись про запчастини. Сервісна мережа «Еталону», що представляє собою широку мережу СТО, які працюють на договірних умовах, з задоволенням обслуговує і «Івани», заодно продаючи їм і необхідні запчастини. У «Еталоні», звичайно, заперечують проти цього, але бізнес є бізнес, інакше сервісменам доведеться сидіти без роботи, оскільки ті ж «Еталони» практично не ламаються, а тому дві третини їхніх власників не приїжджають на СТО навіть у гарантійний період, а по його завершенні ці машини на СТО і зовсім рідкісні гості...
Автобуси України: «АнтоРус»
Амбітні плани заявив ще один виробник, що виробляє автобуси України, – херсонський «АнтоРус», задекларувавши намір зайняти 12% ринку автобусів малого класу і 25% середнього класу. По ряду причин це досить малоймовірно.
«АнтоРус» вже три роки випускає автобуси малого класу «Антон» і рік – середній автобус «Руслан», створені на китайському шасі DongFeng. Щоправда, на «АнтоРус» уникають згадок про «китайський слід» і декларують, що їх автобуси побудовані на агрегатній базі Nissan і Cummins. Перевізники поки насторожено ставляться до техніки, побудованої на агрегатах з Піднебесної.
Автобуси України: аутсайдери
До числа «аутсайдерів», відносяться Галицький автозавод (ГАЛАЗ, Львів), Чернігівське і Львівське ВАТ «Стрий-Авто». ГАЛАЗ випускає 42-місні автобуси ГАЛАЗ-3207 «Вікторія» на шасі вантажівки ГАЗ-триста тридцять одна тисяча сорок-один «Валдай», «Стрий-Авто» - 27-місні шкільні автобуси А0752 на шасі ЗІЛ-5301Е2, які особливо нічим не примітні. Зате історія створення чернігівського ЧАЗ-А074 досить цікава. Фактично цей автобус, сконструйований на китайському шасі FAW, за більшістю характеристик є аналогом «Еталону» БАЗ-А079, який випускається тут же. Здавалося б, безглуздо плодити конкурента самому собі, але цей автобус створено «на зло» індусам, які постійно підвищують відпускні ціни на свої шасі, щоб показати тим, що їх продукції є альтернатива. І це, схоже вдалося.
Автобуси України: великі та особливо великі автобуси
Сьогодні найбільш затребуваними в Україні залишаються 7-метрові автобуси малого класу, що користуються найбільшим попитом і разом займають близько 86% ринку. Попит на ці машини протримається на рівні 4,5... 5 тисяч ще роки два-два з половиною, після чого очікується поступове перерозподіл попиту на користь 8 -, 10 -, 12-метрових машин. Через два роки очікується падіння попиту і на автобуси особливо малого класу, на які зараз також незадоволений попит, а тому дуже популярний і дефіцитний на даний час БАЗ-2215 «Дельфін» можуть зняти з виробництва.
Великі та особливо великі автобуси в даний час не користуються попитом перш за все через тарифну політику та ліквідацію муніципальних автопарків. А тому декларації деяких виробників про істотне збільшення виробництва і продажу даних машин виглядають несерйозно.
Українських виробників автобусів середнього та великих класів небагато - це ЛАЗ, "Богдан", БАЗ і «АнтоРус». ЛАЗ, і «АнтоРус» про свої успіхи у виробництві автобусів воліють не розповсюджуватися. Після приватизації лідер радянського автобусобудування Львівський автобусний, який випускав свого часу понад тисячі машин на місяць, сильно здав позиції багато в чому через непродуману стратегію нового керівництва. На підприємстві вирішили виробляти сучасні автобуси на європейських комплектуючих, і це повною мірою вдалося. Однак тут тільки не врахували, що для бідного українського перевізника такі машини не по кишені, а для багатого 5... 10%-ва різниця в ціні з імпортними машинами не має значення. До того ж практично всі муніципальні автобусні парки в країні виявилися приватизовані. У результаті обсяги виробництва ЛАЗів різко впали, і підприємство опинилося на межі банкрутства. Ось чому про реальні обсяги виробництва автобусів на ЛАЗі замовчують, та й взагалі отримати на цьому підприємстві будь-яку інформацію неймовірно складно.
Географія експорту ЛАЗів охоплює Росію, Казахстан, Вірменію, Болгарію, Грецію і низку інших країн, але їх продаж на зовнішніх ринках настільки ж нестабільний, як і в України. Подібне відбувається з тієї простої причини, що зараз попит на машини середнього, великого й особливо великого класів все ще вкрай невеликий і покупця на машини такого типорозміру просто немає. Ця тенденція нагадує 1999-2002 рр.. коли в Україні спостерігався застій у сегменті автобусів малого класу і їх виробництво було нерентабельним.
З цієї ж причини несерйозними виглядають заяви «АнтоРус» про намір зайняти чверть українського ринку автобусів середнього класу, де, між іншим, присутні і закордонні машини.
Використані матеріали: os1.ru.
Читайте також:
