Слони з великим інтересом ставляться до кісток своїх загиблих родичів, особливо до черепів та бивнів. Така увага до останків практично унікальна особливість у тваринному світі.
Про те, що слони небайдужі до черепів свого виду, відомо давно. Ймовірно, саме це спостереження лягло в основу міфу про кладовища слонів, куди старі тварини йдуть вмирати. Проте до цих пір цю особливість їхньої поведінки ніхто систематично не досліджував. Група британських і кенійських зоологів під керівництвом Карен МакКомб (Karen McComb) з Сусекського університету (Велика Британія) вирішила розібратися в цьому питанні, повідомляє New Scientist.
Було розроблено три типи експериментів. У першому з них неподалік від сім'ї африканських слонів (Loxodonta africana) дослідники викладали черепи слона, буйвола і носорога, а потім спостерігали за поведінкою тварин. Експеримент був проведений з 17 родинами слонів, і у всіх випадках найбільшої уваги удостоювався саме слоновий череп. Слони обнюхував і обмацували його хоботом і в деяких випадках злегка торкалися ногами.
Інша серія експериментів була проведена з 19 слонячими сім'ями. На цей раз дослідники клали на землю череп слона, шматок бивня і шматок дерева. Череп найбільше привертав увагу тварин, а дерево вони практично ігнорували.
Дуже небагато тварин проявляють інтерес до своїх загиблих родичів, причому цей інтерес, як правило, триває недовго. Наприклад, шимпанзе демонструють досить складну поведінку стосовно померлого партнера, але коли тіло починає розкладатися, вони його залишають. А, ось леви, обнюхавши і облизавши мертвого представника свого виду, легко можуть його з'їсти. Якого-небудь особливого ставлення до кісток ні в кого, крім слонів і людини, не спостерігається.
Цю особливість поведінки слонів дослідники пояснюють тим, що у них великий мозок, вони довго живуть і в період життя беруть участь у складних соціальних відносинах (все це, до речі, відноситься і до шимпанзе). Слоняча сім'я будується навколо головної самки, смерть якої викликає суттєві зміни відносин усередині групи.
Останнє міркування привело дослідників до ідеї третього експерименту. Були обрані три сім'ї слонів, у яких нещодавно загинула головна самка. Кожній родині були запропоновані три слонячих черепа, серед яких був череп з колишньої «начальниці». Однак у цій ситуації слони не показали вибірковості - їх в рівній мірі цікавили всі три черепи.
Мабуть, високий рівень розвитку дозволяє слонам пов'язувати форму кісток з формою власного тіла, але все ж ніяких зачатків шанування предків в цьому явищі вбачати не варто.
Раніше в африканських слонів була виявлена здатність до звуконаслідування. Зокрема слони, що живуть у зоопарку, імітували звуки вантажівок, які проїжджали мимо, а також «цвірінькання» сусідів по зоопарку - азіатських слонів.
