Серед тварин з нормальним звичайним забарвленням зустрічаються білі особини, які називаються альбіносами. У цих тварин пігменту настільки мало, що їхні очі виглядають червоними через видимі кровоносні судини. Всім відомі білі миші, щурі і кролики. Відомо, що в 1922 році в Індії (за іншими джерелами - у Бірмі) застрелили двох чисто білих тигрів з червоними очима. Зафіксовані подібні випадки і в Південному Китаї. Решту відомих людині білих тигрів в повному сенсі цього слова альбіносами назвати не можна: більшість з них блакитноокі і мають коричневі смуги на шкірі. Точніше було б говорити про світлу (білу) колірну варіацію їх забарвлення.
Протягом тисячоліть тигри з білим забарвленням здавалися людям істотами, оповитими ореолом таємничості. Часом вони вселяли страх, нерідко ставали об'єктами релігійного поклоніння. У Киргизії говорили про білого тигра, який здатний вирішувати всі важкі проблеми людей. Під час ритуального танцю киргизькі шамани, впадаючи у глибокий транс, зверталися до тигра з проханням про допомогу. У середньовічному Китаї білого тигра малювали на воротах даоських храмів для захисту від нечисті. Білий тигр уособлював якогось сторожа країни мертвих, символізував довголіття. На китайських могилах ставили кам'яні статуї у вигляді тигра: демони повинні були відчувати жах перед таким «охоронцем». А індійці свято вірили в те, що якщо людина побачить білого тигра, йому будуть даровані просвітлення і повне щастя. Саме з Індії, де білого тигра сприймали як надістоту, цілком матеріальний, а аж ніяк не міфічний, білий тигр відправився в дорогу по всьому світу.
Усі білі тигри, що містяться сьогодні в неволі, походять від одного спільного предка - бенгальського самця на прізвисько Мохан.
У травні 1951 року магараджа Реви полював на тигрів. Мисливці натрапили на лігво з чотирма тигренятами-підлітками, один з яких привернув увагу правителя своїм незвичайним білим забарвленням. Три рудих тигренят було вбито, а біле дитинча пощадили. У палаці магараджі Говіндагарі тигр, якого назвали Мохан, прожив близько 12 років.
Правитель Реви пишався тим, що у нього живе такий рідкісний звір і йому хотілося мати їх побільше на диво всьому світу. Коли Мохан підріс, йому «засватали» самку - звичайну, руду. Вона періодично народжувала тигренят, але білих серед них, на жаль, не було! Так тривало доти, поки не звели одну з дочок Мохана з татом, тобто виробили той самий інбридинг, який хоч і послаблює життєві сили нащадків, зате закріплює необхідні ознаки. Результат не змусив себе чекати: у листопаді 1958 року у виводку з 4 тигренят одне було білим. Після цього число таких звірів у палаці стало стрімко збільшуватися. Утримувати велику групу стало не під силу навіть магараджі і було вирішено продавати «надлишки». Незважаючи на те, що індійський уряд оголосив рідкісних тварин національним надбанням, кілька тигрів незабаром були вивезені за межі країни. У 1960-му один із синів Мохана поїхав в Національний парк США у Вашингтоні. Через деякий час білі тигри виявилися у Великобританії, у Брістольському зоопарку. Ефектні кішки почали свій тріумфальний хід по всьому світу.
Скільки їх зараз у світі? Точну цифру не зможе сказати ніхто, оскільки ці тварини утримуються не тільки в зоопарках і цирках, а й в приватних звіринцях. Незважаючи на близьку спорідненість всіх білих тигрів, поки не спостерігається якогось значного ослаблення життєздатності цих тварин.
Білий тигр: поширення
Найбільше білих тигрів проживає на батьківщині їхнього предка Мохана - в Індії. Їх можна побачити майже в кожному індійському зоопарку. Є вони і в Америці і в Європі.
Бенгальський тигр мешкає в Північній і Центральній Індії, в Непалі і Бірмі. Він живе також на території Сундарбансу (околиці гирла р. Ганг) і Бангладеш.
Бенгальські тигри звичайного рудого забарвлення іноді народжують дитинчат з білою шерстю, на якій, проте, зберігаються темні смуги. У природі вони виживають украй рідко - такі тварини не можуть успішно полювати, тому що вони занадто помітні. Білих тигрів спеціально розводять для цирків і зоопарків.
Вид і людина
Відносини такого великого хижака - швидкого, спритного, могутнього, розумного - з людиною будувалися за цілком певним сценарієм. Первісні люди були звичайною стравою в меню цього хижака, але в міру історичного розвитку їх ролі мінялися. Люди і боялися, і обожнювали, і вбивали тигрів... Знищення тигра у всі часи виправдовувалося тим, що він хижак. Згубну роль у долі тигра зіграла і мода на його шкуру. У країнах Сходу досі труп тигра представляє цінність: м'ясо вживають в їжу, а кігті та ікла грають роль амулетів. Особливо цінується шкура з голови звіра, на чолі якого малюнок смуг нагадує китайський ієрогліф, що означає владу, міць (передбачається, що такий малюнок і є прообраз цього ієрогліфа).
До середини 20 століття люди досягли такого успіху у знищенні тигра, що поставили цього цікавого звіра на грань зникнення. Колись великий ареал тигра скоротився до кількох острівців у світі цивілізації.
Статус виду в природі
Бенгальська тигр - рідкісний підвид, включений до Червоної книги МТОП.
За матеріалами: moscowzoo.ru.
Читайте також:
