Британський кіт

Британський кіт (британський короткошерстий) – це сильна, розумна, міцна, активна короткошерста кішка. Бувають від середніх до великих розмірів.

Забарвлення властиві британській кішці

Найпопулярніші забарвлення – суцільні (блакитний, чорний, ліловий, шоколадний), далі йдуть таббі і сріблясті таббі, їх різновиди: пляма, смуга і мармур. Забарвлень британських кішок безліч:

Суцільні забарвлення

Суцільні, тобто забарвлення, при яких все тіло кішки забарвлене рівномірно в один колір. Без жодної цятки.

Черепахові

Черепахові – поєднання чорного з червоним, блакитного з кремовим, при таких забарвленнях бажаним є більш рівномірне поєднання чорного (блакитного та ін.) і червоного (кремового) кольорів. Однак внаслідок того, що селекцією (тобто тим чи іншим підбором пар) не можна вплинути на розподіл плям в забарвленні, до «черепах» не висувають таких суворих вимог.

Димчасті

Димчасті – волосини хутряного покриву такої кішки зберігають своє забарвлення тільки у верхній частині волосини. Димчастий британський кіт – це кішка контрастного забарвлення: підшерсток повинен бути якомога білішим, кінчики волосин – чорними. Найбільш темними будуть спина, голова, лапи; більш світлими – боки, комір, вуха. Забарвлення тіла – від чорного димчастого до сріблястого на боках. Морда і ноги – чорні без відмітин. Комір і вуха – сріблясті. Очі – мідні чи помаранчеві, великі, круглі. 

Таббі

Класичне таббі (мармуровий) (Blotched tabby) забарвлення – відмітини (малюнок таббі) у кішок повинні бути дуже чіткими, контрастними. На лобі повинна бути відмітина у вигляді «М». Від кута ока повинна йти безперервна лінія, малюнок на щоках; лінії від потилиці йдуть по всій спині, спускаються на плечі, утворюючи малюнок у вигляді метелика. На шиї і грудях – безперервні кільця, чим більше, тим краще. По спині йдуть три паралельні лінії, відокремлені одна від одної основним кольором. Кожен бік повинен мати чіткий малюнок, на стегнах – завершення кола. Живіт плямистий. На лапах повинні бути кільця основного забарвлення. Зовнішня сторона задніх лап до скакального суглоба – такого ж кольору як і мітки.

Біколор

Поєднання основного забарвлення (суцільного, черепахового) з білим. Забарвлена частина повинна бути чітко обмежена від білого і складати не менше 1/3 та не більше 1/2 білого забарвлення, не повинна мати білих волосків. Одне вухо повинно бути обов’язково забарвленим, бажаною є велика забарвлена пляма на голові. Допустимими є невеликі забарвлені плями на спині та лапах (при загальному дотриманні ступеня забарвленості).

Колорна (сіамська) схема забарвлення

Тіло біле, забарвлені тільки лапи, хвіст, вуха і маска на морді.

Британський кіт: характер

Британські коти відрізняються від інших порід особливою ​​незалежністю. Їх часто називають «кішкою для бізнесмена», тому що британці досить спокійно переносять самотність і знаходять чим себе зайняти в цей час. Британці навряд чи будуть підлещуватися до свого господаря і просити взяти на руки. Проте можете бути певними – вони дуже люблять своїх господарів і нудьгують при їх тривалій відсутності. Вони з нетерпінням чекатимуть повернення свого улюбленого господаря, щоб привітатися з ним, розповісти про минулий день, погратися і просто посидіти поруч. Просто це справжні англійські джентльмени з істинно британськими якостями – стриманістю і почуттям власної гідності. І навіть якщо Ви не можете втриматися і починаєте обіймати вашу чарівну британську кішку, коли вона цього не хоче, то вона ніколи вас не подряпає і не вкусить, а зітхнувши, почекає пару секунд і акуратно звільниться.

Британський кіт не довіряє незнайомим людям і ніколи не дозволить себе погладити новій людині. Він тримається від неї в межах метра-двох. Спокійний (британець випускає кігті тільки в разі крайньої необхідності), ласкавий (коли захочуть, щоб їх погладили), абсолютно не настирливий, інтелігентний від природи, охайний і дуже розумний. Із задоволенням грається і бігає (якщо є можливість), володіючи дивовижною властивістю віртуозно обходити всі предмети і не завдавати ніяких ушкоджень ні меблям, ні крихким предметам.

Британські кішки ніколи не будуть висіти на шторах, рвати газети або ще якимось чином «хуліганити». При всій своїй уявній «масивності» британці є дуже вправними і швидкими кішками, відмінними мишоловами (якщо потрібно).

Нявкають британці, як правило, рідко, тихо і досить своєрідно (трошки нагадуючи кректання або якийсь каркаючий звук). Але якщо Ви будете «розмовляти» зі своїм вихованцем, він неодмінно навчиться нявкати у відповідь.

Опис породи

Голова – кругла, з добре розвиненими щоками, широка у вилицях, які підкреслюють її круглу форму. Шия коротка, товста. Ніс – короткий, широкий, прямий. У профіль круглий лоб переходить в короткий, прямий ніс (перехід повинен бути не дуже явним, але помітним). Підборіддя – сильне, рівне. Ніс і підборіддя складають вертикаль.

Вуха – маленькі, заокруглені, низько і широко посаджені.

Очі – великі, круглі, широко відкриті, широко посаджені. Зазвичай дуже яскравого оранжевого кольору.

Тіло – присадкувате, спина пряма, коротка. Груди широкі. Плечі широкі, масивні, як і стегна. Розміри від середнього до великого.

Лапи – короткі, товсті.

Хвіст – товстий, середньої довжини, закруглений на кінці, широкий в основі.

Шерсть – коротка, густа, блискуча, з густим підшерстям.

Як правильно годувати кошеня

Кошеня слід годувати 4-5 разів на день. Обов’язково повинна стояти мисочка з чистою водою. В «меню» може входити:

  • молочні каші: геркулес «Екстра», манна.
  • будь-які кисломолочні продукти: сир (краще дієтичний або дитячий), йогурт «Активія», простокваша, ряжанка, біфідок.
  • 1-2 рази на тиждень дають варений яєчний жовток або сире перепелине яєчко (сире можна підмішати в сир).
  • відварна курка або індичка разом з бульйоном (дуже любить!).
  • сире або відварне м’ясо – яловичина або нежирна баранина – дуже дрібно порізане. Можна давати фарш без спецій.
  • риба відварна (без солі) нежирних сортів (тріска, пікша, філе хека і т.п.), відварні чищені креветки.
  • можна давати супи з дрібно порізаним м’ясом (не солоні), тертий сир (не гострий), яловичу або курячу печінку, серце яловиче (з 6 місяців).
  • дитяче м’ясне харчування «Півник», «Бутуз» - без свинини.

Не можна давати – жирну свинину, копченості, цукор, сіль, рибу та птицю з кістками.

При цьому способі годівлі кошенятам щодня з 1,5 місяців дають вітаміни для кошенят Біофар, Kitzim, 8 in 1 (CША), Сана.

Існує інший спосіб годівлі кошенят британської кішки – високоякісними консервами і сухим кормом фірми Hill's (США) для кошенят до 1 року. Поки кошеняті не виповниться 4-5 місяців, сухий корм дають розмоченим в теплій воді. Також допускаються для годівлі кошенят такі сухі корми, як Iams (США) і Royal Kanin K-34, Baby (Франція).

Якщо кошенят годують консервами і сухим кормом, не потрібно давати вітаміни і мінеральні добавки, оскільки ці корми повністю збалансовані.

Якщо кошеня підросло, зазвичай після 1 року, взимку і навесні йому дають травичку – овес або пшеницю (продаються в зоомагазинах).

З 2,5 -3 місяців кошеня переводять на 3-4 разове харчування.

Виховання британського кота за всіма правилами

Часто скаржаться на те, що британський кіт боляче лазить по ногах, стрибає на сплячих, кусає вночі за пальці. Давайте виходити з того, що кошеня завжди праве, а господарі помиляються. Чого ж йому не вистачає? Він не голодний, в нього багато іграшок, і навіть прекрасний комплекс для ігор.

Найчастіше уваги людини шукають молоді кішки, які проживають в квартирах на самоті. Молоді кішки дуже енергійні, і щоб вони не стали неспокійними, небажано залишати їх на самоті більш ніж на 12-16 годин.

За відсутності господаря кішки багато сплять, але весь час кішка спати не може. А гратися самій – нудно, навіть якщо іграшка складна за конструкцією і приваблива для кошеняти. І виникає проблема: кошенята постійно збивають зі столів і підвіконь будь-які предмети (як правило, з гуркотом), або будять своїх господарів, зачіпаючи їх під час найсолодшого сну. Вони можуть бігати за господарем із кімнати в кімнату, використовуючи зуби й кігті для того, щоб зависнути на ньому і видертися догори. Якщо господар сидить, кішка може стрибати на його ноги. Якщо господар працює за столом, кішка неодмінно вляжеться на рукопис, або книгу, яку він студіює. Деякі кішки з витонченістю укладаються навколо монітора.

Така поведінка дратує. Щоб відучити британського кота від такої нав’язливості, важливо не проганяти його. Якщо з котом не граються, навіть такий знак уваги – кращий, ніж нічого, і вона сприймає його як гру.

Набагато краще знайти для кішечки більш цікаве заняття: наприклад, навчити її приносити невеликі предмети. Дуже охоче кішки приносять в зубах невеликі м’ячики. Якщо Вам зовсім ніколи гратися з кішкою, можна прикріпити до пояса на гумці клубок ниток або улюблену іграшку – кішка буде бігати за Вами як хвостик по всій квартирі.

Важливо перед сном хвилин 15-20 енергійно погратися з кошеням, хоча б вудкою з іграшкою.

Якщо Ви проводите на роботі по 12-14 годин, британський кіт може весь цей час спати. Зате, коли ляжете Ви, він буде будити Вас із завидною постійністю. Не слід вставати і годувати його в надії, що поївши, він заспокоїться, і Ви зможете заснути. Через деякий час Ви помітите, що кіт будить Вас все раніше і раніше. Краще просто не звертати на нього увагу.

Зовсім інша поведінка у котів, які живуть удвох.

Найважче – придбати кішці партнера з сумісним характером.

Ніколи не можна давати кішці гратися Вашими руками. Настане момент, коли починають різатися зубки. Ваша рука – ідеальний предмет для кусання. Найкраще відразу припиняти ці спроби. Крім того, дорослий британський кіт прекрасно розуміє, хто старший самець в сім’ї, інших він почне намагатися «виховувати». Важливо не проґавити цей момент.

Кішка-мати прекрасно придушує грубі ігри своїх дитинчат. А чи знаєте Ви, що найбільш активним і неслухняним кошенятам, мама відкушує вуса, щоб ті завчасно не вилазили з кошика?

Кішки – досить суворі вихователі.

Якщо Ви хочете вибрати кошеня-лідера, вийміть всіх кошенят з кошика. Найпрудкіший і найсильніший кіт буде тримати свій, поки ще крихітний хвостик, спрямованим точно вгору, в той час, як найтихіша дівчинка, опускає його під кутом до підлоги.

Британський кіт: імунітет

Тренування імунної системи

Нормальне функціонування імунної системи організму є запорукою здоров’я і життєздатності Вашої кішки. Думку сучасних лікарів про необхідність проводити дітям більше часу на свіжому повітрі для поліпшення їх імунітету можна перенести і на Ваших тварин. Імунна система кішок вимагає регулярного «загартовування»!

Вуличні кішки постійно контактують з безліччю нешкідливих бактерій, вірусів і грибків, яких вони поїдають разом зі здобиччю або контактують з ними, коли чистять свою шерсть чи п’ють воду.

Багато власників кішок з подивом відзначили, що їх тваринам подобається більше вода в калюжі, ніж чиста проточна вода. Сучасні імунологи впевнені в тому, що взаємодія з природними мікроорганізмами і грибками загартовує імунітет і є первинним чинником запобігання помилкам і збоям у роботі імунної системи. Сьогодні у домашніх кішок такої можливості немає, тому їх тримають у винятково чистому «стерильному» середовищі.

В результаті домашні кішки стають більш чутливими навіть до звичайних нешкідливим збудників, які для здорових, вуличних кішок не представляють жодної небезпеки. Власники чистопородних кішок часто помічають, наскільки їх кішки чутливі і як швидко вони заражаються інфекціями після контакту з іншими тваринами на виставках.

У зовнішньому середовищі, що оточує домашню тварину, особливо в умовах густонаселеного міста, завжди є хвороботворні бактерії, мікроби, віруси, які потрапляють в її організм від хворих тварин, птахів і людини.

Однак, це не означає, що кожна кішка обов’язково повинна захворіти будь-якою інфекційною хворобою. Тварини по-різному переносять зараження: одні хворіють і можуть загинути, інші залишаються здоровими, так як в їх організмі є захисні сили, що вступають у боротьбу з інфекцією.

Імунітет

Імунітет – це несприйнятливість організму до впливу хвороботворних агентів і продуктів їх життєдіяльності, а також генетично чужорідних речовин, що володіють антигенними властивостями. Імунітет являє собою здатність організму відрізняти чужорідний матеріал від «свого». Дана властивість організму відноситься до інфекційних та неінфекційних факторів.

Організм має особливі клітини – фагоцити, які захоплюють мікроби і знищують їх. В організмі тварини фагоцитарну функцію виконують клітини двох типів: лімфоцити і макрофаги.

Фагоцитарні клітини мають сильні ферменти, що володіють потужними перетравлювальними властивостями. При виявленні чужорідних агентів фагоцити оточують їх щільним бар’єром, заважаючи проникненню мікробів у здорові тканини, захоплюючи і переварюючи їх. Таким чином, в залежності від ефективності роботи захисних сил організму інфікування всього організму повністю виключається або хвороба протікає легко і швидко настає одужання.

Існують також гуморальні імунні функції крові. При розвитку інфекційного захворювання в плазмі крові з’являються захисні утворення – антитіла. Саме вони допомагають організму тварини боротися зі збудниками інфекцій, забезпечуючи розвиток імунної реакції організму на досить тривалий період. Антитіла діють специфічно: вони спрямовані тільки проти того збудника, що спричинив їх утворення. Чим більше антитіл міститься в крові вашого вихованця, тим стійкіший імунітет.

Крім цього, в слізній рідині, слині і крові кішок знаходиться речовина лізоцим, яка має здатність розчиняти багато бактерій, очищає очі, ротову порожнину від деяких мікробів і прискорює процес загоєння ран при зализуванні кішкою.

Імунітет буває вродженим і набутим.

Вроджений імунітет

Це видова ознака, що передається у спадок. Наприклад, кішки не хворіють скарлатиною, холерою, сифілісом. Їх несприйнятливість до цих інфекцій є природною. Вроджений імунітет спостерігається у дорослих особин, а от у новонароджених часто видової стійкості немає. Тому слід враховувати можливість зараження кошенят невластивими їм захворюваннями.

Вроджений імунітет – найнадійніший, і подолати його хвороботворним організмам не вдається.

Набутий імунітет

Виникає після того, як тварина перехворіло якимсь інфекційним захворюванням чи після вакцинації. Даний вид імунітету характеризується специфічною перебудовою організму кішки. Однак, набутий імунітет менш надійний, ніж вроджений. Після вакцинації через деякий час (приблизно через рік) організм втрачає здатність виробляти антитіла і тварина знову може захворіти.

Набутий імунітет може бути переданий кішкою своїм кошенятам через плаценту, які протягом перших двох місяців після народження є захищеними від інфекції, наприклад від чуми. На цьому базується схема вакцинації кішок.

Імунітет, вироблений в результаті перенесеної інфекції або вакцинації, називається активним.

Однак імунітет можна передати і штучним шляхом. Такий вид набутого імунітету називають пасивним, або сироватковим. Наприклад, кров кішки, що перехворіла панлейкопенією, або сироватку крові, або отриманий з неї гамма-глобулін (готове антитіло) можна ввести іншій тварині. Так попереджається, наприклад, захворювання кошеняти панлейкопенією, якщо воно підозрюється у зараженні. Але пасивний імунітет діє недовго, і через 14-18 днів зникає. Через короткочасність даного виду імунітету, навіть якщо Ваш вихованець не захворів, йому слід зробити щеплення, щоб викликати розвиток активного інфекційного імунітету.

Треба відзначити, що якщо, наприклад, вірус панлейкопенії вже встиг розмножитися і з’явилися перші ознаки хвороби, зупинити її не вдасться. Тим не менше пасивна імунізація має велике значення.

Британський кіт: етапи життя

Перший день

Новонароджені кошенята сліпі і глухі. Вони відчувають холод і тепло, інстинктивно добираються до сосків матері, тиснуть лапками на молочні залози і смокчуть молоко. За кожним кошеням «закріплюється» вибраний ним сосок.

Перший - другий тиждень

Розвивається слух. Вперше спрацьовує інстинкт охайності, відкриваються очі.

Третій тиждень

Прорізаються молочні зуби, кошенята починають бігати і гратися.

Четвертий - сьомий тиждень

Фаза перших вражень: кошенята звертають увагу на людей та інших тварин, на обстановку навколо себе, миску з кормом і т. д.

Четвертий – п’ятий тиждень

Початок прикорму.

П’ятий тиждень

Кішка-мати приступає до виховання: вчить кошенят соціальних правил, полюванню і умертвінню здобичі.

Десятий - дванадцятий тиждень

Переїзд на нове місце проживання.

Третій місяць – рік

Період навчання та закріплення якостей характеру. Перший рік життя – найсприятливіший період для виховання, привчання і засвоєння позитивних якостей в новому домі.

Більше року

Початок дорослого життя. Трирічний вік кішок відповідає двадцяти вісьмом рокам людини. Далі співвідношення таке: 5 = 38, 7 = 48, 9 = 55, 11 = 65, 13 = 72, 15 = 80, 17 = 88, 19 = 96.

 

Читайте також: